Барви осіннього лісу
Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.
Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками — мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.
<span>Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу. </span>
Перед к п т ф х префікс С
Перед рештою літер префікс З
Ро-з і без- завжди з буквою З
Зі звертанням: мамо принеси мені будь ласка їсти з однорідними членами речення: там хатки садами вкриті,срібним маревом повиті
зі вставним словом: тільки в середині березня,нарешті,прийшла справжня весна
Все одно він зробить по-своему.Він втік з переляку.Каша на-диво виявилася смачною.На жаль він не може прийняти виклик.
