Князю Володимиру сродобалася віра А) грецька
«Зла іскра і поле спалить і сама пропаде»
Цього еслі чесно я не знаю хоча и вчив тараса шевсенка
Думи мої, думи мої,
<span>Ви мої єдині, </span>
<span>Не кидайте хоч ви мене </span>
<span>При лихій годині. </span>
<span>Прилітайте, сизокрилі </span>
<span>Мої голуб'ята, </span>
<span>Із-за Дніпра широкого </span>
<span>У степ погуляти </span>
<span>З киргизами убогими. </span>
<span>Вони вже убогі, </span>
<span>Уже голі... Та на волі </span>
<span>Ще моляться богу. </span>
<span>Прилітайте ж, мої любі, </span>
<span>Тихими речами </span>
<span>Привітаю вас, як діток, </span>
<span>І заплачу з вами</span>
Поле синє,
Вівці білі.
На полі пасуться,
До берега несуться.
(Море)
Воно безкрає, синє,
І вітри його стережуть,
А кораблі красиві,
По водній гладі йдуть.
Відповідь: Море
<span>Вода після шторму </span>
<span>Завжди в безладді: </span>
<span>Видніються всюди </span>
<span>Зморшки і складки. </span>
<span>Щоб вирівняти море </span>
<span>Поблизу і вдалині, </span>
<span>Весь час прасують його </span>
<span>Кораблі. </span>
<span><span>Я малюю море, </span>
<span>Блакитні дали. </span>
<span>Ви такого моря </span>
<span>Просто не бачили! </span>
<span>У мене така </span>
<span>Фарба блакитна, </span>
<span>Що хвиля будь-яка </span>
<span>Просто як жива! </span>
<span>Я сиджу тихенько </span>
<span>Близько прибою - </span>
<span>занурюю пензлик </span>
<span>У морі блакитне.</span></span>
