Значення приказок і прислів'їв для нас стали не такими й вагомими, але самі того не підозрюючи ми використовуємо їх у повсякденому житті. Порівнюємо, стверджуємо опираючись на приказки і прислів'я. Самі цього не підозрюючи ми доволі часто користуємось цими поняттями, тому наше життя на даному етапі тяжко уявити без прислів'їв, приказок.
Юрко вже їхав з сім*єю.Він сумнівався,що дівчинка прийде до нього.і ось Юрко несподівано закричав,щоб батько зупинив машину,батьки були наполохані.
-Що сталося?-запитали вони.
Але хлопчик вже не чув їх.Він був досить далеко від машини.Через заднє вікно автомобіля юнак побачив Тасю,яка на велосипеді намагалася наздогнати сім*ю хлопчика.Ось Тася і Юра зустрілися.Він наче був на неї ображений,але в душі розцвів і зовсім не злився на дівчинку.вони довго розмовляли.і домовилися на наступне літо зустрітися.
Пройшов час.Друзі закінчили ще один рік навчання.Юра приїхав у село і зустрівся з Тасею.Вони були радісні і зачаровані.Ось так дружба заполонила їх серця.В подальшому вони разом виховували сім*ю дикої качки.Юра і Тася були щасливі!
Р.S.Вибачаюся за помилки,немаю часу писати.Мій твір був у тричі більший.
Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру
Молодіжні коломийки<span>Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.</span><span>Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати.
Ой дрібонько коломийка, дрібонька, дрібонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька.
- Звідки мої співаночки! – питаються люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Та я собі заспіваю, тоненько засвищу,
Стільки знаю співаночок, як трави та листу.
Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
Та він мої коломийки по горах розсіяв.
Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, як болить серденько.
Коли собі заспіваю, то журба щезає,
Бо то ж наша коломийка такі чари має.
Ой Матію та Матію, відколи тя прошу,
Зроби мені коновочки, най співанки ношу.
Зроби одну, зроби одну та зроби ще другу,
Одна буде про весілля, а друга про тугу.
Ой я собі заспіваю двома голосами,
Один піде понад лугом, а другий лісами.
</span>