Від початку твору вони виступають як представники старшого покоління,які черпають натхнення й життєву енергію зі зв*язку з землею.Обробка землі,доглядання за нею були невід*ємними складовими тогочасного життя селян.Цим характеризувалась їх працьовитість,уміння чесно заробляти на "хліб насущний".На відміну від своїх нащадків,Івоніка та Марійка місцями навіть фанатично віддані землі.Це підкреслюється багаточерговими епітетами,цитатами з твору.Таким чином,О.Кобилянська змалювала тогочасне селянство як уособлення життєвої мудрості.
(складала самостійно,тому сміливо можеш використовувати для написання творів чи виссловлення власної думки щодо цього твору).
Я думаю, що закоханість зовсім відрізняється від простого слова кохання. Тому, що кохання це <span>почуття. Як в творі "повість про перше кохання".</span> Там де Вітько закохався в Галю. Саме тоді він став трохи по іншому до неї ставитися. Між ними щось відбувалося, саме це і є кохання, а ті люди які потрапили в ці почуття, зазвичай так і називають закохався. Цей твір, дав нам поняття, що ми всі колись підемо по стежки кохання. Отже,можна дійти висновку, що коханння і закоханість зовсім різні поняття. <span>Щодо цього яскравим прикладом є образ Вітька з твору Повість про перше кохання.</span>
Скласти план до твору "Маруся" пропоную так:
1. Родина Дрота.
2. Маруся-дружка.
3. Іскра між Марусею та Василем.
4. Похід на базар.
5. Знайомство за батьками. Свати.
6. Відмова.
7. Сватання.
8. Від'їзд коханого.
9. Хвороба та смерть дівчини.
10. Василь у монастирі.
Мабуть, кожен полюбляє читати книжки. Це - запорука успіху, це - початок знання, це - велике. Читаючи книжки ми стаємо розумнішими. Та книга може сказати не усе, таким чином у звичайній книзі ми не можемо дізнатися новин, прочитати цікаві статті та анекдоти, побачити телепрограмму. Усе це ми знайдемо лише у газеті. І знов з`являється питання: що цікавіше, книжка чи газета.
Більшість людей каже що книга. Поцікавившись, чому ми знайдемо відповіді, такі як тут є мораль, тут ми доторкаємося до великого, книга - душа автора і народа, книга не має границь і ми можемо уявляти собі головного героя та усе інше. Книга - це головний кандидат, бо більшість вважає її кращою. Та чому не усі? Хтось віддає перевагу газетам, кажучі, що там ми зможемо знайти важливі новини, цікаві статті, веселі анекдоти, телепрограмму, а у деяких газетах - ще і невеличкі художні твори: вірші, розповіді, малюнки... Та чому ж більшість все ж таки обирає книгу? Мабуть тому, що вірить автору, який її написав, а ще хоче забути про реальність і перенестися у захоплюючу подорож головного героя.
<span> І все ж таки, що краще? Книга, чи газета? Я вважаю, що книга. Бо автор закладає у книгу усе, що має: уяву, талант та душу. І, неважливо, про що сама книга, габагато важливіше мислі іншої людини, яка дала нам право прочитати цю книгу. Книга - це знання, та не про наші перемоги країни та людства, а про моральні перемоги. Коли ми читаємо книгу, ми зростаємо духовно. І я хочу стати великим у душі, хочу бути гарною людиною, яка перш за все відчуває, а не знає. Ось і все. Тому я обираю книгу, і вам теж рекомендую.
</span>
