Літом я іздив на море.Я дуже добре відпочів у бабусі.Мені дуже подобаються канікули.
Коти дуже милі створіння, у ниж дуже гарні очі і красиві мордочки. Котики ніжні, кумедні, кмітливі і грайливі. Їх шерсть м’яка і шовковиста. Кота можна вважати домашнім лікарем, бо він знімає стрес, заспокоює нерви. Котик заспіває вам свої найкращі колискові. Він завжди поруч як швидка допомога і вірний друг. Ще коти ловлять мишей і пацюків. Я дуже люблю котів за їх м’який характер і зовнішню красу.
<span>У мене вдома живе чорний ангорський кіт, він мій домашній улюбленець. Кіт дуже великий, міцної статури, справжній боєць. У нього довга шовковиста шерсть, м’яка і ніжна. Я люблю його гладити і муркотун завжди у мене під рукою. Через великі жовті очі, кіт нагадує мені сову, у нього розумний пронизливий погляд. На моєму письмовому столі котик часто наводить лад, зміта олівці і ручки, любить грітися біля комп’ютера. Уроки робимо разом. А наніч він співає мені свої кращі пісеньки. Я дуже люблю свого кота і точно знаю , що це у нас взаємно.</span>
Ніч - Ніченька,нічний.
Зима-Зимовий,Зимонька
- Привіт, Олеже!
- І тобі, Дмитро!
- А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати.
- Чому?
- Так він мови ще як слід не вивчив!
- А в Грузії як розмовляють?
- Тю, Олеже, ти смішний! Його рідна мова – грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.
- Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова – українська...
Б. Тоді ще не знав я, що все проходить, все губиться в не впинній зміні подій.