У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
Хлопці, я хочу поговорити з вами про вчорашньому виставі, - урочисто і сумно початку Калерія Павлівна.що мені запамя'талося за <span>рік</span>
<em>Останні теплі вересневі дні. Тепло потороху відходить, поступається місцем холодам. Старий дід вітер, випускає своїх коників-вітруників на пасовисько. Пркрасна дівчина Осінь, розмальовує листки в теплі кольори. Червоний, багряний, жовтий... Відлітають у теплі краї журавлі, прощаються із рідною землею. Тяжке, сумне кру, кру, кру... "Повретайтеся! Повертайтеся, журавлики мої!" </em>
Старшие — всегда мудрее и умнее. Они всегда могут помочь, подсказать с чем нибудь.
Дедушкам и бабушкам надо помогать, ведь им уже трудно сделать что нибудь быстрое. Они любят спокойствие, тишину. Старшие прожили больше чем мы и знают тоже больше. Относись к людям так, как хочешь что бы они относились к тебе.
Дивна, причудова, старої, білим - однорідні прикметники
Лунає, кличе, кружляють, опускаються, торкаються, сідають, стає - однорідні присудки
Музика, вони, берег - однорідні підмети
