Скромність завжди прикрашала людину. Нехай говорять, що зараз такі часи, що скромність не сучасна, але не варто змішувати поняття скромність та (застенчевость - не перекладу). Потрібно навчитись презентувати, предсталяти себе без зайвої скромності, але і без навязливої поведінки. Потрібно заявляти про себе вчинками.
На вулиці страшенна хурделиця.
Взимку хурделиця замітає всі стежинки.
Перед тим як щось зробити спершу подумай.
Мій друг на контрольній роботь ніколи не думае.
Сонце схоже на згасаюче багаття.
Історичні події, пережиті народом, позначилися на шляху розвитку його мови
Якщо ви маєте на увазі текст "Мамині страви" за Євгеном Гуцалом, що починається зі слів "Смачно готує мати. Як вона ворожить над борщем!", то ось вам його переказ:
Моя мати готує дуже смачно. Над борщем вона начебто ворожить! Дуже рано встає і починає готувати: чистить, промиває буряки, ріже їх тоненькими смужками. Нарізає картоплю та капусту. Добавляє різні овочі в горщик, а до них і помідора додає, і петрушки, і цибулю, і солодкого перцю стручок, і лаврове листя. М'ясо мама у борщ кладе таке, щоб з мозковою кісткою було. Ех, який же ж у неї смачний виходить борщ! Доки обіду дочекаєшся, можеш язика проковтнути.
А ще мама любить варити капусняки різні — з грибами, з кашею, та різні юшки, особливо з риби. Тато ходить рибалити та приносить йоржів та окунів, яких потім чистить сам на тертушці. Мама заливає рибу водою та заправляє необхідними спеціями. готує вона і юшку з грибними вушками. Цю юшку її навчила варити баба Килина — жила ж вона тоді біля лісу, тому завжди гриби були - і маслюки, і підберезники, і рижики.
Коли матері захочеться зробити для всіх щось дуже смачне, вона готує качку. Начинить її обтертими яблуками, зашиє, покладе на сковороду - та смажить, поливаючи смальцем качиним.
Коли мама готує качку, в хаті цілий день тоді пахне розімлілими яблуками, і батько ходить дуже добрий і начебто усміхається - та не на обличчі ця усмішка, а якби зсередини посміхається тато. Звичайно, перш ніж їсти качку, ми на неї добре надивимося, натішимося, намилуємося, а потім уже їмо, смакуючи кожен шматочок та обсмоктуючи не тільки качині кісточки, а й навіть свої пальці.
Коли Лоскотон посів трон місто знову ожило. Діти веселилися,бавилися,
сміялися.Всім було весело, ніхто не знав горю.