Знання(знан* :а*) 2 склади ,2 ий наголошен.6 букв 5 звуков
<span>КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.</span>Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.<span>
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-opis-tvarini/#ixzz3uaRvI7gn</span>
Скласти твір на тему "У яких вчинках виявляється людська шляхетність?" пропоную так:
<span> Дуже часто ми задумаємося над тим, чи є у сучасному світі
місце шляхетності. Звично, є. Але яка людина є по-справжньому шляхетною? Я
вважаю, що шляхетна людина – це людина, яка має належне виховання та високу
моральність. Ця якість не залежить від походження,
шляхетною може бути і звичайна людина,
не аристократ. Зазвичай у сучасному світі люди відходять від усталенного поняття моралі,
нехтують обмеженнями. Але не можна сказати, що такі люди не є шляхетними. Адже
шляхетність виявляється у вчинках.</span>
За якими ж вчинками можна зрозуміти, що людина є
шляхетною? Я вважаю, що така людина не робить підступних вчинків, ніколи не
зраджує. Вона не змінює свої ідеї під тиском суспільства, адже це не шляхетно.
Людина, яка наділена такою якістю, на стане принижувати інших та знущатися.
Вона в будь-якому випадку вестиме себе гідно. Окрім цього, шляхетність – це допомога
незнайомому на вулиці, небайдужість до кожного живого створіння, дотримання
норм поведінки. Шляхетна особистість – це особистість, яка гідно носить звання «людина».
На березі затоки розгулювала ворона. Ось вона зупинилась, швидко схопила хлібну шкуринку і поспішливо поскакала до великого валуна. тут в безпеці ворона розтиснула дзьоб, наступила лапкою на шкуринку і вдарила по ній декілька разів дзьобом. шкуринка не піддавалася. ворона розізлилась, схопила окраєць, швидкими стрибками приблизилась до берега і обережно опустила хліб у воду... Тепер він був розмокший, м'ягкий і ворона могла поснідати.
Грошовий переказ)))))))))))
