-•-|=•=• ( наверное вот так )
Яким Сомко походив з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі. Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць — Іванець використав усі можливості бути вибраним. Після поразки на Ніжинській «чорній» раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали його Іванцеві, який не забарився приректи в’язня до смерті. Звісно П. Куліш ідеалізує в романі образ Сомка. Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він — продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!». Він щирий і незлобливий лицар, гордий і розумний ватажок. Коли вірні йому козаки вирішили покласти голови, але не віддати свого гетьмана на поталу, він говорить: «Братці милі! Що вам битись за мою голову, коли погибає Україна!«.
Матусю, що у нас на обiд?
Мамо, можно пiти погуляти?
Мамо, як у тебе справи?
Матусю, допоможеш менi з домашнiм завданням?
Мамо, я вже зробила уроки.
Кожного року у нас відбувається шкільний ярмарок, цей рік не став винятком. Я стояв(ла) на коридорі і помітила нашу нову вчительку, яка дуже нагадувала мою хрещену, вона купувала печиво у мого однокласника.
Вона було середнього зросту, струнка та тендітна, її чорне волосся підкреслювало виразність її блакитних очей. Погляд був уважним та зосередженим, ніс прямим та кирпатим. Одягнена вона була у синю спідницю та блакитну блузу, яка дуже їй пасувала. Купувала вона печиво максимум дві хвилина, та я запам'ятав її образ, і одразу зателефонував своїй хрещеній.
Брат сказав, що ця робота не легка.
Він пройшов нелегкий путь додому.
Дівчинка була з небагатої сім*ї.
У нього дуже недобрий погляд.
<span>Завдання було не складне, але й не просте.</span>