Мабуть, мається на увазі досіть цікавий, але не зовсім правильний розклад назви прозового твору відомого харків'янина Григорія Квітки-Основ'яненко "Маруся", якє (умовно) розкладається на Ма<span> (усічене звертання до мами</span><span>), </span>рус<span> (за думкою автора питання - назва жителя Київської Русі</span>) та я - <span>особовий займенник.</span>
Тугар Вовк був щасливоі вдачі. Завжди йому вдавалося викрутитися із складних ситуацій любими шляхами. Він був поганим, але йому завжди везло.
Письменник наділяє кожного персонажа нег. і поз. рисами щоб показати як кожен може вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. У однакових ситуаціях різні люди чинять по - різному. Одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше.
Сприймається негативно те, як Захар пообіцяв допомогти в обороні Тухольщини і тримав своє слово, неезважаючи на залежність життя сина від його рішення.
Завдання на створення відкритого листа відомому байкарю Леоніду Глібову
Доброго дня, Леоніде Глібове!
Звертається до Вас звичайний читач. Леоніде Івановиче, я глибоко шаную Вашу творчість. Мені дуже прикро, що у часи Вашого життя у зв’язку з виданням валуєвського циркуляру майже весь наклад першої збірки байок був знищений і люди не могли активно знайомитись із Вашими творами.
Мені хотілося б подякувати Вам за твори «Щука», «Цуцик, «Мірошник», «Журба» та багато інших, адже Ваша творчість дуже близька мені. Особливо вражають алегоричні образи, в яких можна вгадати типових персонажів навіть із сучасного життя. Ви щиро вбачали у навколишньому світі суспільну нерівність, несправедливість і не могли примиритися з нею. Тому у кожного з Ваших байок відчувається засудження навколишньої дійсності. Леоніде Івановиче, Ви – справжній ураїнець і борець, якому болять нещастя та негаразди рідної землі.
З повагою ваш палкий шанувальник.
Рекомендації до виконання: На початку листа варто представитись, додати власне ім'я та прізвище, адже автор має знати, хто до нього звертається. Також можна додати власні враження від творчості письменника.
Ой високо сонечко зиходить,
А низенько заходить,
Ой наш пан, і наш пан отаман
Та й по риночку ходить,
Своїм хлопцям, а бравим молодцям
Словесно і каже:
«Гей, ой ви, хлопці, ви, добрі молодці,
Та вставайте, вози мажте!»
Гей, хлопці встали, вози підмазали,
Нові ярма понаривали,
Гей, нові ярма понаривали,
Сірих воливпозапрягали.
Вози риплять, а ярма бряцають,
Сірі воли ремиґають,
За ними йдуть молоді чумаки,
Кнутиками махають
Ой як узяли наші чумаченьки
З-під буерака виходити,
Ой як і взяли ворожі здобишнички
Частому до нас доездить;
Ой виїхало ворожих здобишничкив
Сорок коней ще й чотири,
Ой як стали вони свідомо возів, —
І а всі вози запинили:
«Ой ви, чумаки, всі ви яретичи,
Багацько грошей є у вас?»
«Гей, чи є у нас гроші, здобишнички,
Сорок тисяч ще й чотири!»
«Ой ви, чумаки, всі ви яретичи,
Який у вас і отаман?»
Ой як зійшлося наше суспільство
І докупи головами,
Як пощитали, зараз і сказали:
«Гавриленко — наш отаман!»
Ой як вискочив ворожий здобишничок
Та й на коня вороного,
Ой як ударив срібним списом у груди —
Аж йому спис зогнувся:
Ой Гавриленко варто, не заступився —
Обернувся, посміхнувся...
«Ой що ж ми будемо, наше суспільство,
Що ж тепер будемо робити,
Ой що багато ворожих здобишничкив
З цього світу і губити?!
Ой піднімайте, хлопці, вийя вгору,
Таганами пидоприте,
Ой беріть з возів, беріть шнуровання
Ще й ватажку почепите!»
Гей, ось же тобі, превражеский ватажку,
Та й на світі не жити:
Ой оце ж тобі, превражеский ватажку,
Нас десяти не побити!
Мого ведмедика звати Тедді.Він пухнастенький,гладенький.Очі в нього як намистинки.А носик схожий на маслинку.Дуже добра посмішка та щасливі оченята з якими я просинаюсь кожного дня.Мій Тедді дуже полюбляє медок та дружить з (придумай).У нього пухкеньку ніжки та лапки.А як нажати на животик він розмовляє.Ось такий у мене казковий герой!
