Ой високо сонечко зиходить,
А низенько заходить,
Ой наш пан, і наш пан отаман
Та й по риночку ходить,
Своїм хлопцям, а бравим молодцям
Словесно і каже:
«Гей, ой ви, хлопці, ви, добрі молодці,
Та вставайте, вози мажте!»
Гей, хлопці встали, вози підмазали,
Нові ярма понаривали,
Гей, нові ярма понаривали,
Сірих воливпозапрягали.
Вози риплять, а ярма бряцають,
Сірі воли ремиґають,
За ними йдуть молоді чумаки,
Кнутиками махають
Ой як узяли наші чумаченьки
З-під буерака виходити,
Ой як і взяли ворожі здобишнички
Частому до нас доездить;
Ой виїхало ворожих здобишничкив
Сорок коней ще й чотири,
Ой як стали вони свідомо возів, —
І а всі вози запинили:
«Ой ви, чумаки, всі ви яретичи,
Багацько грошей є у вас?»
«Гей, чи є у нас гроші, здобишнички,
Сорок тисяч ще й чотири!»
«Ой ви, чумаки, всі ви яретичи,
Який у вас і отаман?»
Ой як зійшлося наше суспільство
І докупи головами,
Як пощитали, зараз і сказали:
«Гавриленко — наш отаман!»
Ой як вискочив ворожий здобишничок
Та й на коня вороного,
Ой як ударив срібним списом у груди —
Аж йому спис зогнувся:
Ой Гавриленко варто, не заступився —
Обернувся, посміхнувся...
«Ой що ж ми будемо, наше суспільство,
Що ж тепер будемо робити,
Ой що багато ворожих здобишничкив
З цього світу і губити?!
Ой піднімайте, хлопці, вийя вгору,
Таганами пидоприте,
Ой беріть з возів, беріть шнуровання
Ще й ватажку почепите!»
Гей, ось же тобі, превражеский ватажку,
Та й на світі не жити:
Ой оце ж тобі, превражеский ватажку,
Нас десяти не побити!
<span>Це медитативно-філософський монолог ліричного героя, у якому висловлено глибокі роздуми про минуле й майбутнє України, осмислюється її національна доля.</span>
<span>Тема: Висловлення суму і жалю поетом з приводу знищення Запорозької Січі і втрати могутності Вкраїни; висловлення критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності; глибокі роздуми про минуле й майбутнє рідного краю.</span>
<span>Ідея: Засудження тих, хто занедбав, зрадив Україну, заклик до боротьби з поневолювачами і гнобителями українців. Звернення до недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.</span>
<span>Основна думка: Впевненість у відродженні козацтва, тієї сили, що здатна знищити самодержавство, будь-яку експлуатацію, приниження гідності.</span>
У поезії Т. Шевченко критикує Б. Хмельницького за його легковірність, необачність, політичну недалекоглядність.
Гетьман, на думку поета, не зрадник, але за приєднання України до Росії його осудять нащадки, тож краще б йому було і на світ не народжуватись.
<span>Письменник таврує Хмельницького за необачний Переяславський союз з Московією.</span>
Сценарій — літературно-драматичний твір, написаний як основа для постановки кіно- або телефільму. Сценарій в кінематографі, як правило, нагадує п'єсу і детально описує кожну сцену і діалоги персонажів з ремарками. ... Сценарист — це людина, яка пише сценарій до фільму.
Постмодерні́зм (фр. postmodernisme — після модернізму) — світоглядно-мистецький напрям, що виник та існує за епохи постмодерну.
Ром́ан у віршах — різновид змішаного жанру, що поєднує в собі багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб'єктивністю, притаманною ліричним творам. Роман у віршах став популярним у 19-20 ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість.
