<span>У поезії "Каменярі" Франко змалював символічний образ невтомних працівників-каменярів, серед яких був і сам автор. У поезії усі каменярі скуті залізними ланцюгами, стоять перед високою залізною скелею. Це був символ старого суспільного експлуататорського ладу, який на свої очі бачив Франко. А каменярем Франка називають за цей високопіднесений твір, де він піднімає тему гноблення українського народу, але в той же час має надію, що : "І щастя всіх прийде по наших аж кістках".</span>
Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
<span>Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім’ї.</span>
Люди мусорят,плюют на землю,ломают ветки деревьев.Они совсем не заботятся о нашей планете.Украшать землю,это значит заботиться о ней.Выбрасывать мусор,сажать деревья и экономить чистую воду.Мы должны заботиться о земле как о ребенке.Когда я еду в горы с семьей,я часто вижу пакеты с мусором,бутылки,обертки.Это не правильно.Людям что,сложно донести пакет до мусорки? Сложно донести фантик до урны?
Бывает что иногда ты промахиваешься или роняешь мусор совершенно случайно.Как в этот момент поступаете вы? Я поднимаю то что уронила,и я доношу это до урны,вы тоже? А знаете,некоторые люди это так и оставляют. К чему это может привести? Мы уродуем нашу планету,а надо ее украшать,так украсьте ее.
1. Вправний мисливець
2. Лис пробирається на базар
3. Зустріч із собаками
4. У діжці з фарбою
5. Страшний синій звір
6. Царювання лиса
7. Помста звірів
1. дівчинка в селі
2. забудько
3. бабуся в саду
4. у лісі
5. чарівні квіти
6. дівчинка нічого не забуває