Михайло Коцюбинський біографія Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника.
Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).
Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись.
У 1885 р. увійшов до підпільної «Молодої громади», за що був притягнутий до судової відповідальності.
У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.
Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду.
Потім працював у Криму. Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь».
1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником.
Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців.
Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника.
У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 — «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Михайлу Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше.
Його мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський відвідав Італію (острів Капрі) й інші країни Європи.
Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові.
Твори Михайла Коцюбинського:
Харитя (1891)
На віру. Повість (1891)
Маленький грішник (1893)
Помстився (1893)
Казка «Хо» (1894)
На крилах пісні (1895)
Для загального добра (1895)
Відьма. (1898)
По-людському (1900)
Дорогою ціною (1901)
На камені (1902)
етюд «Цвіт яблуні» (1902)
Під мінаретами (1904)
Сміх (1906)
Він іде! (1906)
Persona grata (1907)
В дорозі (1907)
Intermezzo (1908)
Дебют (1909)
Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
Сон (1911)
Тіні забутих предків (1911)
Подарунок на іменини (1912)
Хвала життю (1912)
