Різдво-пора свята, та страв. Я дуже люблю Різдво. Ще з самого дитинства бабуся готує кутю, яка смакує кожному хто потрапляє за наш стіл. З ранку ми з друзями йдемо колядувати. Співаємо пісні, танцюємо. А за це, нам дають смачнющі цукерки. Ось і вечір. Вся наша друхня родина сідає святкувати Різдво. Стіл прикрашен калиною та кутею. Салати різні види мьса, все це бабуся з мамою готували ще зрання. І ось ми всіх вітаємо, співаємо пісні. Куштуємо узвар
Мені здається, друже, що голови навіть наймідріших людей утрачають розум, коли вони зберуться рзом і, що там де найбільше мудреців- найменше мудрості.
Кожного, хто потрапляє на подвір'я музею-заповідника «Козацькі могили», вражає і зачаровує споруда Георгіївської церкви. Ця церква була побудована в стилі українського бароко, поширеному на Україні в XVII—XVIII ст. Фасад у вигляді великої, заповненої іконостасом арки, звужується двома хвилястими ступінцями вверх, оздоблений бароковими волютами і завершений невеликою банею та хрестом. Вузькі, видовжені вікна і двері двох малих балконів по боках арки додають більшої стрункості цій 28-метровій споруді. Зверху будівлю логічно завершує хрест, встановлений над центральною банею.
Дві складові частини церкви — власне церква та бабинець — знаходяться під відкритим небом.
Усередині арки — одноярусний іконостас з царськими вратами та бічними дверима. Зверху в арці знаходиться намальована І. Їжакевичем картина «Голгофа».
Іконостас виконаний у червоних та чорних кольорах, що символізують кров і траур. Під іконами — зображення георгіївських хрестів — символів військової доблесті.
Церква завершується п'ятьма куполами з овальними, видовженими банями.
Оригінальність споруди полягає ще й в тому, що вона триярусна: церква Параскеви, церква св. Георгія та церква Бориса і Гліба.
Будівля має чудову акустику. Цьому сприяють вмуровані у стіни та стелю жерлами назовні гільзи артилерійських снарядів, які виконують ту ж роль, що й глиняні голосники у давньоруських храмах.
У січні 1990 року в Георгіївській церкві на прохання віруючих поновл
Подножье холма считается явление природы.
До них відносять, наприклад, такі (вказую деякі):
перевіряються / непроверяемие ненаголошені голосні в корені (лесної-лес, шпроФер),
перевіряються / непроверяемие приголосні в корені (грядка-гряда, подозал),
сумнівні / невимовні приголосні в корені (лістница, злнце),
літери І / И після шиплячих і Ц в корені / закінчення (шішка, циган, лижі),
велика буква у власних іменах іменників (Москве, Ріта)
велика буква на початку пропозицій (Наступіла тепла осінь. Лістья пожовкли і падають, кружляючи)
написання НЕ з дієсловами (НЕ забути, НЕнавідеть),
роздільне написання прийменників з іменниками (піти в парк).
Ці та деякі інші орфограми вивчаються ще в початковій школі.