Місцевість, де знаходиться Хотинська фортеця, відрізняється скелясті. Важко собі уявити, яку колосальну роботу виконали древні будівельники, щоб звести таку споруду. Зводили її селяни довколишніх сіл. Щоб дістатися до вершини, де знаходилася Хотинська фортеця, їм доводилося тягнути на собі вгору камінь, воду і вапно. У ті часи було видано указ про збір оброку у вигляді яєць і молока. Ці продукти додавали в розчин, щоб надати міцність будівлі. Завдяки такому чудо-розчину стіни фортеці простояли до сьогоднішнього дня без істотних руйнувань. Деякі історики стверджують, що за часів турецького управління фортецею годуючих матерів примушували приносити їм грудне молоко, яке також додавалося в розчин при відновленні зруйнованих стін після облоги.Хотинська фортеця, інформація про яку надається туристам і гостям, має систему підземних тунелів. Вони з`єднують всі будівлі в фортеці. Під землею жителі зберігали провіант, складували зброю. Тут же розташовувалася і в`язниця. Бунтівників, які відмовляються день у день тягати на гору важкі камені, саджали в підземеллі. У 1491 року навіть відбулося селянське повстання, яке очолив Андрій Боруля. Протест був швидко придушений, а головний винуватець і його товариші ще довго перебували в підземеллях цієї фортеці. Андрію Борулі відрубали голову на головній площі. Його однодумців скинули з Північної вежі. Це була найвища споруда на території. Зазвичай же в`язнів, які перебувають в підземеллях, скидали вниз зі Східною вежі. Тому її ще називали Смертельною вежею. Страченої падали на Дністровські скелі внизу. Вважалося поганим знаком, якщо кров була пролита в мирний час на території фортеці. Це передбачало криваву битву
- Мені ось стало цікаво, а чи все можна купити за гроші?- Запитав Андрійко у вчителя?
- Ні, не все в нашому світі можна купити за гроші, - відповіла йому Лілія Миколаївна
- А що ж тоді не можна купити? - Знову поставив запитання Андрій
- Запам'ятай, на світі не можна купити тільки три речі: здоров'я, совість і любов. А все інше в наш час залежить від грошей, і все інше запросто можна купити, - відповіла йому його Лілія Миколаївна
1) Внесено виправлення :
Дякував усім
Сказали б нам
Знали ж про це
Довелося взяти
Згадав одразу
Угадав б
Погодилися прийти
Знов обізвався
Дерева й кущі
Прийшов із школи
Збираюсь іти
Сидять удвох
У твоєму розпорядженні
Дивлюсь у вікно
2) Немає виправлень:
Всі решта
Дієприкметник<span>Дієприкметником називається відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і поєднує ознаки дієслова і прикметника. Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета, але не постійну (як прикметник), а змінювану в часі (як дієслово).</span><span>За своєю морфологічною будовою і синтаксичними функціями дієприкметник наближається до прикметника. Дієприкметник, як і прикметник, має форми відмінка, числа та роду і узгоджується з відповідними формами означуваних іменників: написаний твір, прочитана книга, надруковане оповідання.</span><span><span>Водночас дієприкметник має й основні категорії дієслова - стан, вид і час. Кожний дієприкметник належить до того ж виду, до якого належить дієслово, від якого утворено дієприкметник: сказане слово (сказати), зачинені двері (зачинити). </span></span>Дієприкметники мають теперішній і минулий час.<span>Від дієслів недоконаного виду утворюються дієприкметники теперішнього і минулого часу, а від дієслів доконаного виду - тільки дієприкметники минулого часу: Здорове палюче сонце зупинилось над містом. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами.</span> Дієприслівник<span>Дієприслівником називається незмінна дієслівна форма, що означає додаткову дію, яка пояснює основну дію, виражену в реченні.</span>Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника. Подібно до дієслів, дієприслівник має категорію виду, способу, перехідність/неперехідність. Подібно до прислівника, дієприслівник є незмінним словом, виражає ознаку дії чи стану.Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.<span>Дієприслівники недоконаного виду означають таку додаткову дію, яка вказує на одночасність основної і додаткової дії. Залежно від значення дієслова, що виражає основну дію, дієприслівники недоконаного виду можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу.</span><span>Теперішній час: Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи співа, сумно співає. Минулий час: Прислухаючись і оглядаючись, друзі перелізли через глибокий рів до саду. Майбутній час: Візьмемось за справу не гаючись.</span><span><span>Дієприслівники доконаного виду означають таку додаткову дію, яка відбувається раніше від основної дії, вираженої особовою формою дієслова. Вони вживаються в значенні минулого і майбутнього часу. </span></span><span>Минулий час: Козаков однією рукою піднявши автомат в небо, дав три постріли. Майбутній час: Приїхавши на село, ми відремонтуємо школу.</span><span>Зрідка дієприслівники означають і таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах.</span><span>Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пишуть - пишучи, читають - читаючи, ставляться - ставлячись.</span><span>Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфіксів -ши (від основ на приголосний), -вши (від основ на голосний): принести - принісши, засміятись - засміявшись.</span><span>У кінці дієприслівників завжди пишеться и: зібравши, скликаючи, вірячи.</span><span>Зверніть увагу! Дієприслівники слід відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників, які мають закінчення -і. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?: літаючи, сяючи, блукаючи, а дієприкметники відповідають на питання які?: літаючі, сяючі, блукаючі.</span><span>У реченні дієприслівник виступає в ролі обставин. Дієприслівник означає допоміжну ознаку дії, яка пояснює дію, виражену в реченні дієсловом-присудком: Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.</span><span>Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди відноситься до того ж іменника-підмета, до якого стосується й основна дія, виражена присудком: Верби дрімали, заглядаючи в воду, ніби в зеркало.</span><span><span>У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо в складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі. Неправильно: Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати. Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем. Правильно: Коли всі їдуть на змагання, їм хочеться перемагати. Коли ми вивчали математику, у нас не було ніяких проблем.</span>
</span>
Марійка зрозуміла що сказала нісенітницю, і почала червоніти як рак.
Бабуся сказала, що дулі з маком я отримаю якщо буду бити байдики.
