<span>антоніми-це слова протилежні за значенням
</span>У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо). У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…» (Т. Шевченко).<span>Антоніми в семантичному полі розташовуються на протилежних полюсах. Коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне </span>
- - 0-0--0 дзвіночки 0=голосний звук
1. Речення, у якому не використано означень:
B) Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло.
2. Речення, у якому вжито прикладку:
Б) Курсант міг би бути і механіком-ВОДІЄМ, і кулеметником-РАДИСТОМ.
3. У такому реченні вжито обставину часу:
Г) Володя ЗАВЖДИ хвилювався, коли заходив у цей двір.
4. У такому реченні вжито прямий додаток:
B) Везе Марко Катерині СУКНА дорогого, а батькові шитий ПОЯС шовку червоного, а наймичці на очіпок ПАРЧІ золотої і червону добру ХУСТКУ з білою абою.
5. У такому реченні вжито однорідні присудки:
Г) На могилі кобзар СИДИТЬ та на кобзі ГРАЄ.
Це точно не науковий стиль. Я думаю, художній. Адже використані художні образи
1. Дорогий слухач, люби Україну!
2. Слухач вміє добре слухати.