Доброго ранку хрущ. Ти літаєш в небесах і все навколо себе бачиш.Ти маленький і крихітний.Ти для мене сьогодні став маленьким другом.Я думаю наша дружба стане ціною.
Сонце [с о` н ц е]
Стіл [с т і` л]
Свинка [с в и` н к а]
З труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко. Жили тепер, лиха прикупивши,— доїдали останні крихти (Л. Юхвід); Перший раз ледве зібрав (Іван) людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач).
ВЕРШНИК НА
ЖОВТОМУ КОНІ
<span> Юнак
вирушив у мандри з трьома батьковими подарунками. Це були п'ятнадцять монет,
лист до пана де Тревіля та кінь. Цей кінь був такий незвичайний, що мимоволі
привертав до себе увагу.</span>
<span> То
була верхова конячина віком років двадцяти. Вона мала облізлий хвіст, жовту
кошлату шерсть і рубці на боках. Шкапа ледь чвалала, її голова безсило висіла
нижче колін.</span>
<span> Молодий
д</span>’Артаньян добре знав ціну своїй конячині, але ж
батько просив доглядати коня, як старого слугу. А батькові слова багато важили.
<span> Вигляд
бідолашної жовтої шкапини викликав у перехожих посмішку, але над конем дзвеніла
шпага і люто блимали очі юнака. Тому люди намагалися втамувати сміх. Грізний
вигляд д</span>’<span>Артаньяна переконував кожного в
тому, що глузувати з коня не слід. (За О.
Дюма.) (116 сл.)</span>
Важка хмара ,опустивши до землі сиву косу ,швидко відпливає в далечінь ,захопивши з собою шум
злив й гуркіт грому, і лишаються тільки пахощі грози та далекі зірниці над
<span>зажуреним і принишклим степом.</span>