Мама Михайлика щира, добра,розумна жінка.
Син навіть дивувався побачивши як мати відігріває гарбузове насіння на поясі. Вона ставилася до Михайлика із ніжністю та турботою як повинна кожна мати до своєї дитини. У той же час Михайлик теж любив свою маму, але не так сильно як дідуся. Ненька забороняла читати сину, який так обожнював це заняття
Http://osvita.ua/school/lessons_summary/literature/46735/
У першій половині XIII століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті "Захар Беркут".
Служіння народові було метою життя дев'яносторічного Захара. Усе своє життя віддав він громаді. Дізнавшись про наближення ворога, Захар радить тухольцям не просто відбити, а розгромити монголо-татарів. Старого Беркута хвилює не тільки небезпека, що нависла над Тухлею, а й та небезпека, що загрожує сусідським селам. То ж, заручившись сусідською допомогою, послухавши поради Захара, громада вирішує розгромити ворога в тухольській долині. Саме в цю складну хвилину старий Беркут отримує звістку про те, що його син Максим живим захоплений у полон. Захар не йме віри дим словам: Максим краще дасть себе порубати, ніж віддасться в неволю. Але Максим боровся сміливо, і лише підступом та силою вдалося взяти його та закувати в залізні пута.
На душі в Захара Беркута туга та тривога: небезпека загрожує громаді, син у полоні, як воно буде? Та чи здобудуть вони перемогу? Сама природа ніби передчуває біду: ревуть тури, виють вовки, навіть земля глухо стугонить.
Захар Беркут усвідомлює свій обов'язок ватажка навіть тоді, коли боярин Тугар Вовк пропонує тухольцям випустити монголів із долини, а за це віддати полоненого Максима живим. Люди розуміють, який біль крає зараз батьківське серце Захара, і пропонують прийняти пропозицію. Але старий Беркут у цей час — насамперед громадський ватажок. Він відмовляється, тому що звільнені монголи обов'язково підуть нищити сусідів, які зовсім не готові до бою й зазнають ще страшніших втрат. Захар підкорює батьківські почуття громадським інтересам і твердо відповідає монгольському посланцеві: "Або ми всі загинемо, або ви всі — іншого вибору нема".
<span>1. Пленные немцы - искренние строители
2. Календула Фридриха
3. Злые дети разорили их, еще и крестик с прутков поставили
4. Фотография
5. Болезнь Фридриха
6. Украшения из кирпича
7.Самоубство
8. Оранжевая цветок, расцвела на клумбе.
9. Рукавица, а в ней - фотография двух девочек в белых платьицах.
10. "Вы не знаете, где наш папа?"
1. Полонені німці - щирі будівники2. Нагідки Фрідріха3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили4. Фотокартка5. Хвороба фрідріха6. Прикраси із цегли7.Самогубство8. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.10. "Ви не знаєте, де наш тато?"</span>