Фентези,Пригодницькі,Жартівливі
Повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» створена на глибокій народній основі, та й сам характер цього твору пов'язаний з рідною українською природою, з казкою та піснею. У повісті письменник дуже цікаво та яскраво розповів про часи свого дитинства, відобразив взаємини з однолітками і стосунки з дорослими. Хлопчик дуже любить легенди та казки, які розповідають йому бабуся та дідусь Дем’ян. Мабуть, завдяки цьому світ навколо хлопчика іноді здається йому якоюсь чарівною казкою. Казковими Михайлику ввижаються дятел на старій груші і перепілка в житі, запах різних трав у лісі та аромат жита у полі, зорі у високому небі та домашні тварини на подвір’ї. Все це хлопець любить и розуміє, як ніхто інший. Михайлик тонко відчуває красу природи, оберігає її і шанує.З великою любов’ю та пошаною хлопчик описує людей, які виховали в ньому любов до книги, праці, краси й добра в житті. І вже тоді, навіть не усвідомлюючи цього, маленький Михайлик зрозумів, що «напевне, біль душі – найстрашніший біль» у житті людини»
Схватило за душу или тронуло
Жар-птица — сказочная птица, персонаж русских сказок, обычно является целью поиска героя сказки. Перья жар-птицы обладают способностью светить и своим блеском поражают зрение человека. Жар-птица огненная птица, её перья блистают серебром и золотом (у Огнивака перья рыжезлатые), крылья как языки пламени, а глаза светятся как кристалл. По размерам она достигает павлина.
Живёт Жар-птица в райском саду Ирии, в золотой клетке. По ночам вылетает из нее и освещает сад собою так ярко, как тысячи зажжёных огней.
Добыча жар-птицы сопряжена с большими трудностями и составляет одну из главных задач, которые задает в сказке царь (отец) сыновьям. Добыть жар-птицу удается лишь младшему сыну. Мифологи (Афанасьев) объясняли жар-птицу как олицетворение огня, света, солнца. Жар-птица питается золотыми яблоками, дающими молодость, красоту и бессмертие; когда она поет, из её клюва сыплются жемчуга.
Пение жар-птицы исцеляет больных и возвращает зрение слепым. Оставляя в стороне произвольные мифологические объяснения, можно сопоставить жар-птицу со средневековыми, очень популярными и в русской, и в западноевропейской литературе рассказами о птице Феникс, возрождающейся из пепла. Прототипом Жар-птицы является павлин. Молодильные яблоки, в свою очередь, можно сопоставить с плодами гранатового дерева, излюбленного лакомства фениксов.
Каждый год, осенью, Жар-птица умирает, а весной возрождается. Иногда можно найти выпавшее перо из хвоста Жар-птицы; внесенное в тёмную комнату, оно заменит самое богатое освещение. Со временем такое перо превращается в золотое.
Для ловли Жар-птицы используют золотую клетку с яблоками внутри, как ловушку. Поймать голыми руками её нельзя, так как можно обжечься об её оперение.
Відповідь:
Тара́с Бу́льба — вигаданий образ, головний герой повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба»; козацький ватажок, полковник Війська Запорозького.
Одружений. Батько Остапа і Андрія. Вбив свого молодшого сина Андрія з педагогічних мотивів, судячи з опису місцевості, в с. Слобода-Яришівська[джерело?]. Ненависник «ляхів» і «бусурманів». Захисник України від татарських навал та незаконних купецьких операцій на українській території. Оборонець козацького населення від пропольських олігархів українського походження. Учасник невдалої військової кампанії під Дубно на Волині. Через власну необачність спалений ворогами (це могло статися 1638 року під час повстання Гуні та Остряниці. Судячи з опису місцевості, який подає Гоголь, Тарас Бульба загинув поблизу замку у місті Жванець Хмельницької області.
Пояснення: