Ответ:
Леся Українка писала дуже чудові, зворушливі та казкові твори. Один із них-"Хотіла б я піснею стати". Я коли читала поезію, уявляла собі цю природу, яку описує письменниця. Мене твір зачарував. Я б з радістю прочитала його ще не один раз.
1. А й дитина ж то вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе.
2. (Мотря) Десь Чіпка у нас буде дуже велике ледащо! – жаліється Оришці: – Йому як що робити, то треба за тиждень загадувати, щоб роздумався…
3. Як підріс Чіпка – став бігати, то вибіжить, було, з двору на вигін та прямо до дітвори так і чеше. Так же й дітвора його не приймає. Зараз почнуть з його глузувати, щипати, а іноді поб’ють та й проженуть…
4.
– Виродок іде! – кричить, забачивши здалеку Чіпку, білоголовий миршавенький хлопчик.
– Запороток! – підхопить інший… – Ходім до його!
5. Дуже любив Чіпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлопець рівняв казку до життя, а життя до казки – і само собі міркувало, дивувалося…
6. Чіпка мав добру пам’ять: з неї ніколи не виходила думка, що він “виродок”; він ніколи не забував бабиної ради… Собі на лихо, рядом з добрими думками, у малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне… розбуджене, воно не давало йому забутися, ніколи не прощало нікого, коли бачило яку помилку… І росло лихо в його серці – і виростало до гарячої відплати, котра не зна ні впину, ні заборони…
Яяни - люди замкнені у своєму власному світі, обмежені. Символом їхньої замкненості стають вежі. Їхня пиха була величезна. Вона робить їх рабами власного "я", тобто егоїстами. Це дуже погані люди, бо вони ніколи не зможуть зрозуміти іншу людину. Тому, щоб не стати яянином, слід бозбутися цих негативних рис. Окрім того, треба прагнути до краси людських взаємин.
Газета – періодичний опублікований документ, що складається з випусків
(номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні
матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних
суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і
рекламну інформацію. Випуски (номери) періодичного документа однакового
оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та
формат. Кількість номерів протягом року є однаковою.Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в
суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш
різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень
– від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя
надалі поштовх до створення газети.В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах
значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні,
які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це
були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких
передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The
treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням,
присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і
складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513
році.Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути
хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж
з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу.
Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви
<span>“Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”. </span>
Щотижневик “Авізо-Релацьон одер Цайтунг”, що друкувався в Страсбурзі в
серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному
розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала
тільки напочатку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні,
<span>приватні газети. </span>
Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно
відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети
спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання
відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує
<span>теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя. </span>
Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні,
щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на
масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють:
загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і
розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські,
районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства,
<span>закладу, компанії).</span>
Художні засоби «Додому»<span>Епітети: «тополеві тумани», «натруджений двигун», «зелені леза трави», «юна трава».
Метафори: «літак крилами змахнув», «двигун тамує стогін», «леза… трави очистять душу».
Риторичне запитання:
Невже мені лишиться тільки спомин
Від тих беріз у весну крижану?
Тавтологія: «у мареві тих марень».</span>