Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом.
Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу!
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/3682716#readmore
1. Незрозуміла тревога.
2.Лось у льодяній воді
3. Рятівники
4. Дядько Шпик
5.Розлогий кущик
Гурон (Простак) – головний герой повісті, молодий хлопець, що виріс серед вільних індіанців Канади, а своє ім’я – Простак він отримав вже у Франції. Потрапивши до цивілізації він приводить світське суспільство в захоплення своїми прекрасними природними якостями – здоровим глуздом, щирістю натури, порядністю, делікатністю. Гурон керується саме природними правилами, а не тими нормами і законами, що існували в тогочасному суспільстві. Саме тому він і отримав імя «Простак» У першій частині повісті автор відображує образ Простака з яскраво вираженими комічними рисами. Через надмірну природність поведінки він нерідко ставить себе в смішне, безглузде становище, тому що все розуміє занадто буквально. (Він хоче хреститися прямо у річці, як це робили у часи Христа біблійні персонажі, про яких Простак дізнався, прочитавши «Новий заповіт». Гурон мріє про весілля зі своєю хрещеною матір’ю) Створивши в повісті образ Простака, Вольтер висловив особисте ставлення до «природного стану», «природної людини». Автор визнавав «природне право», але він не ідеалізував первісний стан. Будучи прихильником буржуазного прогресу, він не вважав «дикуна» «природною людиною», оскільки «дикуни», на його думку, спотворюють природу і живуть лише інстинктами.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/prostak-harakteristika-gurona/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
<span>Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живопису. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню — Катерину.Катерина — звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. її голову прикрашає червона стрічка з квітами.Йде дорогою вродлива українка. Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, щоб витерти сльозу. Шевченко майстерно намалював, як Катерина переживає своє горе. Дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. Москаль також є на картині. Він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на Катерину. Він позаду, і його обличчя погано видно. Але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.Якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. Нічого не бачить Катерина. Опустивши руки і нахиливши голову, йде вона дорогою</span>
Оксана Дмитрівна Іваненко народилася в м. Полтаві в родині інтелігентів: мама була вчителькою, а тато — редактором газети, У шестирічному віці дівчинка сама видавала журнал хтя дітей -Гриб».
Вона мріяла стати вчителькою, тому в роки Другої світової війни, коли мама організовувала безплатну школу для дітей біженців і робітників, охоче їй в цьому допомагала.
<span>У шістнадцять років Оксана вже працювала вихователькою в дошкільному дитбудинку. Тут вона почата писати перші казки для дітей. Протягом життя О. Іваненко написала майже п'ятдесят книжок для юних читачів. У її доробку особливо цікаві твори про Т. Шевченка. Марка Вовчка. Г. К. Андерсена, першодрукаря І. Федорова... Повість про майстра з виготовлення книжок ИИ й пропонуємо вашій увазі.</span>
