Тоді громада загула прелюто, тому що вона свій злочин визнала прилюдно!
розповідне, окличне, складне двокомпонентне (громада загула та вона визнала), сполучникове, складнопідрядне, перша частина речення - головна, друга - підрядна, між собою поєднані сполучником тому що, підрядна частина пояснює обставину прелюто, відповідає на питання чому? (підрядне наслідку), стоїть після головної частини.
складне, погода буде, буде яка гарна і комарі що роблять літають
Одного осіннього ранку несподівано почався дощ.Спочатку він був дрібний.Я спостерігала за дощем,але раптом...Він став сильнішати,насунулись сірі хмари.Коли злива закінчилась,настала прохолода.І знову стало сонячно,світло...
Надземна частина рослини представлена системою пагонів. Пагоном (cormus) називається нерозгалужене стебло з листками та бруньками, що виросли протягом одного вегетаційного періоду. Ділянка стебла, від якого відгалужується лист (або листя), носить назву вузла, а відстань між сусідніми вузлами — міжвузля.<span> У деяких рослин стебло росте у висоту дуже швидко (бамбук за добу дає приріст до 30-100 см.). Збільшення стебла може відбуватися або за рахунок поділу клітин конуса наростання (верхівковий ріст), або за рахунок активного росту міжвузля (вставний ріст у злаків і хвоща).</span><span> Стебло (caulis), як і корінь, є осьовим вегетативним органом рослини. Воно виконує різні функції:</span><span><span>—<span> </span></span><span> зв'язує між собою всі органи рослини;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> забезпечує висхідну та низхідну течії речовин;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> визначає положення рослини, несе листки, квітки та плоди;</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> запасає і береже поживні речовини (крохмаль, жир тощо);</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> бере участь у фотосинтезі (зелені клітини шкірочки);</span></span><span><span>—<span> </span></span><span> є одним із органів вегетативного розмноження (на будь-якій його ділянці можуть утворюватися додаткові бруньки і корені).</span></span><span> Перший (головний) пагін рослини утворюється із зародкового пагона. Пагони другого, третього і т. д. порядків розвиваються з бічних бруньок, що можна спостерігати весною при розпусканні бруньок багаторічних рослин. Брунькою (gemma) називають зачатковий, ще не розвинений пагін. Вона складається з укороченого стебла із зачатковими листками й оточена бруньковими лусками, виконуючими захисну функцію. Луски є видозмінені листки.</span><span> Розрізняють верхівкові та бічні бруньки. Верхівкова брунька — це верхівка стебла, котра включає конус наростання, що складається з камбіальних клітин. Розмноження клітин конуса наростання забезпечує зростання стебла в довжину, формування листків і бічних бруньок. Отже, з верхівкової бруньки виростає головний пагін, а з бічних бруньок — бічні пагони (пагони другого порядку). Верхівкова брунька регулює зростання бічних бруньок. Вона виділяє гормон, який гальмує зростання і розвиток бічних бруньок. При пошкодженні та відмиранні верхівкової бруньки починають збільшуватися бічні, або сплячі, бруньки. Таким чином, зростання рослини продовжується.</span><span> Крім верхівкової та бічних бруньок рослини здатні утворювати бруньки на будь-якій частині стебла, на коренях та на листках. Такі бруньки називають додатковими, вони забезпечують вегетативне розмноження рослин.</span><span> Окрім верхівкової, бічних і додаткових бруньок виділяють ще квіткові бруньки, з яких утворюються квітки.</span><span><span> Розташування бруньок на пагонах є дуже стійкою ознакою тієї або іншої групи рослин. Бічні бруньки виникають в пазусі листка (або його зачатку) і розташовуються певним чином.</span> (рис. 29).</span> Рис. 29. Розташування бруньок на пагонах: 1 — верхівкове та бічне супротивне у кінського каштана; 2, З, — чергове у верби та в'яза; 4 — супротивне у клена гостролисткового; 5 — серіальне в аморфи. <span> </span>
Р.в. семисот дев*яноста семи(сімох)
д.в. семистам(сімомстам) дев*яноста семи(сімом)
зн.в сімсот дев*яносто сім
ор.в. сьомастами(сімомастами) дев*яноста сьома(сімома)
м.в. на(у) сімохстах(семистах) дев*яноста сімох(семи)