186.
школа близько, відпочивати з книгою, повернути ліворуч, українська пісня, голосно співати, весело розважатися, чотири брати, високо злетіти.
187.
тиша на уроці, розмовляти вголос, бігти швидко, поспішати додому, мокнув під дощем, працює у полі, гуляє на майданчику, отримав напам"ять, скаче від радості, ставиться по-різному
188.
лити як з відра, переходити дорогу, холодна роса, лапатий сніг, відвідати музей, потрапити під зливу, висока гора - словосполучення.
189.
тінь (яка?) легенька; тінь (чого?) ночі; упала (куди?) на землю; в небі (якому?) чистому; місяць (який?) повний, червоний; позирав (як?) сумно; позирав (як?) крізь пил, крізь куряву; біганину (чию?) людську; гук (який?) чудний; гук (чого?) міста; у хаті (якій?) кожній; будинки (які?) великі; палають (як?) неначе у вогні; з вікон (яких?) розчинених (перше слово - головне, друге - залежне)
Злий досвідчений улюблений молодий
<span>Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина. В моїм серці вона єдина. Це моя Україна». У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити неможна, як неможна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене такою Батьківщиною є моя рідна Україна. Я дуже люблю свою країну попри те, що може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірше умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників. На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні і наше життя буде залежати лише від нас самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто іде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, перш за все, намагаються втекти самі від себе. Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі мене не злякають. Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і ти майже ховаєшся серед його колосків. І тільки синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу. У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати. Я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я щиро вірю в найкраще. А сьогодні я учень і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.</span>
Лiтечко краснее,лiтечко тепле<span>є</span> прийшло до нас.Принесло воно з собою сонечко,аромат квiтiв та лiтнi канiкули.Моя улюблена пора року-це лiто.Всi <span>ї</span>дять вiдпочивати на море,рiчку чи до бабусi в село.Можна вiдпочити вiд шкiльних вправ та мати багато вiльного часу.Я допомагаю батькам на городi та часто вiдпочиваю биля рiчки.Менi дуже подоба<span>є</span>ться загоряти,ниряти на глибину.Я з моми друзями ходжу кожен день на рiчку.
Дома я можу робити рiзнi вправи,щоб загартовуватися.А коли я у бабусi-пити парне молочко та допомогати по iз братом.Менi дуже подоба<span>ється л</span>iто-це моя найулюбленiша пора року!
Вишеньки
Леся Українка
Поблискують черешеньки
в листі зелененькім,
черешеньки ваблять очі
діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлопчаточко
під деревцем скачуть,
простягають рученята
та мало не плачуть.
раді б вишню з’їсти,
та високо лізти,
ой раді зірвати,
та годі дістати!
- Ой вишеньки-черешеньки,
червонії, спілі,
чого ж бо ви так високо
виросли на гіллі?
- Ой того ми так високо
виросли на гіллі, -
якби зросли низесенько,
чи то ж бо доспіли?
Н.в Птах
Р.в. птаха
Д.в птаху
З.в птаха
О.в птахом
М.в на птаху
