Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів'їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу.
Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії «Листопад». Швидко промайнув вересень зі своїми турботами, жовтень збіг непомітно. І ось уже:
Морозний вітер в гай і ліс
подув з холодних міст
й нещадно з дерева обніс
червоно-жовтий лист.
Сіре осіннє небо автор порівнює з циновим дахом, а краплі від роси — зі сльозами. Морозний вітер додає до словесної картини відчуття осіннього холоду, а повторення літери «с» у рядках створює сумний настрій:
І висне небо в ті часи,
немов циновий дах,
і стигнуть краплі від роси,
як сльози, на гілках.
Осінь у вірші сприймається як жива істота. Листопад наділяється здатністю до людських почуттів. Він береже, жалкує, плаче. Поезія має і символічний зміст. Поет звертається до людини похилого віку, до людини, що досягла своєї «осені» із запитанням: чи гідно прожиті роки, чи багато хорошого було в житті, чи є за чим жалкувати:
А ти хоч краплю теплих сліз
зоставив від весни,
щоб плакать так, як плаче ліс
за літом восени!
Лiтечко краснее,лiтечко тепле<span>є</span> прийшло до нас.Принесло воно з собою сонечко,аромат квiтiв та лiтнi канiкули.Моя улюблена пора року-це лiто.Всi <span>ї</span>дять вiдпочивати на море,рiчку чи до бабусi в село.Можна вiдпочити вiд шкiльних вправ та мати багато вiльного часу.Я допомагаю батькам на городi та часто вiдпочиваю биля рiчки.Менi дуже подоба<span>є</span>ться загоряти,ниряти на глибину.Я з моми друзями ходжу кожен день на рiчку.
Дома я можу робити рiзнi вправи,щоб загартовуватися.А коли я у бабусi-пити парне молочко та допомогати по iз братом.Менi дуже подоба<span>ється л</span>iто-це моя найулюбленiша пора року!
Вишеньки
Леся Українка
Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Дівчаточко й хлопчаточко під деревцем скачуть, простягають рученята та мало не плачуть. раді б вишню з’їсти, та високо лізти, ой раді зірвати, та годі дістати! - Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі? - Ой того ми так високо виросли на гіллі, - якби зросли низесенько, чи то ж бо доспіли?
Оберіг - це чарівний предмет, призначенний для захісту людини. Оберіг ікона, підкова, маленький віник, рушник.
Оберіг ікона. Ікона є майже у кожному домі. Ікона захищає дім, людину, сім'ю. Коли мені дуже погано, чи погано комусь з моєї сім'ї, я підходжу до Ікони, встаю навколішки та читаю молитву. Прошу Бога, щоб він допоміг мені. Треба вірити в найкраще. Бог завжди допоможіть кожній людині, яка потребує в допомозі.
Що я роблю після школи? Нарешті я йду додому .Стомлений після робочого дня зрадістю біжу додому.Спочатку я відпочиваю .потім їм.та йду гуляти з собакою Лорою на двір..пізніше я беруся за уроки але як я вже казав що перед уроками був на дворі адже це дуже добре коли голова побула надворі і набрала нових сил.вивчивши уроки я граю на компютері або дивлюсь телевізор.вечеряю.відпочиваю .помолився і лягаю спати - ось все що я роблю після школи.
