1.Передові польські поети переводили Т.Г.Шевченка ще на початку шістдесятих років минулого століття
2.Хоч було вже пізно великий шістнадцети поверховий дім гув як вокзал чи аеропорт.
3.Не впізнаю себе :чому мені сімдесяти-літньому діду в один час стало жалко себе самого.
4.Під липою над самим джерелом стояв чотирьох гранний камінь.
5.Притрушені пилом втомлені трьох денною дорогою,аони сиділи мовчки.
6.Як добре жити мій друг,мій брат коли тобі дев`ятнадцять років!
7.Він стояв перед строєм і з таємною радістю слухав перекличку десятий,п‘ятнадцятий,сотий,двохсотий.
Я пр їхало у мальовниче село Калинівка
Далека путь
білий какаду
дорогий шампунь
велика розкіш
жахливий нежить
СВоїм другом я вважаю людину, яка справді поважає мене та уміє зберігати таємниці.
Вона ніколи не буде обговорювати мої вади з іншими та ніколи не зрадить мене.
Тема: автор розповідає про останні дні літа та ототожнює цей час з останніми днями життя.
Ідея: заклик цінувати кожну мить життя; покращувати світ; боротися за волю, залишити щось гарне після себе.
Художні образи:
1. Метафори: "гаснуть очі", "заснули думи", "серце спить", "серцем жити", "сліду не кинуть"
2. Анафора: "Доле, де ти?"
3. Градація (перші 8 рядків)
4 . Епітети: "доброї долі", "злої долі", "гнила колода"
5. Риторичні звертання, оклики, запитання
МинАють днІ, минАють нОчі,
МинАє лІто, шелестИть
ПожОвкле лИстя, гАснуть Очі,
<span>ЗаснУли дУми, сЕрце спИть
=- / =- / =- / =- / = А
=- / =- / == / =- / Б
=- / =- / =- / =- / = А
=- / =- / =- / =- / Б
Чотирьохстопний ямб, перехресне римування, чоловіча та жіноча рима.
P.S. (ПОЯСНЕННЯ): Великі голосні литери при аналізі - наголошені. У схемі "=" - ненаголошена голосна, "-" - наголошена, "/" - межі стопи.</span>
