М-ед полюбляють ведмеді
Е-х бідолахні бджвлки
Д-авляться ведмеді медом
Доброю,людиною треба бути завжди. Навіть коли тобі ця людина образила. Тому що коли ти будеж робити добро то и тобі будуть робити добро!
Конвалії
І ось одного дня до лісу прийшли діти. Вони зупинились біля конвалій. Так їм подобаються ніжні квіти. А як приємно вони пахнуть. Маленькі дзвіночки конвалії, здається, сором'язливо опускають голівки. Милуються діти незрівняною красою квітів, але не зривають. Вони знають, що конвалія занесена до Червоної книги.
Дитинство у кожної людини<span> - неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу «Млинці з акації». Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує йому, як у сорок сьомому році довелося від голоду їсти млинці з акації. Власне, це й не млинці, а якась «приторно-солодко-солона біла маса», що викликала лише нудоту. Такої їжі ніхто з рідних, незважаючи на страшний голод, їсти не зміг, окрім брата Володьки. Картина того, як братик ковтав зі сльозами на очах те вариво, а змарніла мати плакала за його спиною, назавжди залишилася в пам’яті героя. І для нього запах квіток акації - страшний і незабутній спогад про дитячі роки, про брата і матір.</span><span>
</span>
Моя улюблена справа-бути щасливим.Вона не така серьйозна,як,наприклад,прибирати в кімнаті,але також потребує неабиякого прикладання зусиль.Не кожен зможе крізь сльози реготати,мов скажений.Я вважаю,що ця справа підходить мені якраз.
