Я думаю ,що на нашій землі немає більшої втіхи ніж слово ,яке єднає нас усіх.Існує легенда про Вавилонську вежу ,що колись люди в давні часи говорили на одній мові ,але коли вони пішли всупереч Богу,щоб побудувати вежу тоді він розгнівався і зробив так ,що люди не могли розуміти одне одного.Люди зібралися в групки і так утворилися різні країни з своєю вимовою.Дотепер існує мовний бар'єр який важко подолати всі ми вивчаємо англійську ,щоб хоч якось зрозуміти одне одного.
Як добре ,що ми розуміємо нашу українську солов'їну мову.
Почалися хвилі душі. Ось таке речення.
Вишиванки, рушники, образи, вінки, вербові гілки, маківки, підкови, писанки – українські обереги. Колись вони були в кожній оселі.
У нашій сім'ї є вишиті рушники. Гарний рушник на добру долю стелили моїм батькам на весіллі. У спальні висить образ. Його теж дбайливо огортає невеликий вишитий рушник. Давня традиція носити вишиванки живе у моїй сім'ї. Квітковий вінок з кольоровими стрічками доповнює мій український стрій. Його одягаю на свята, урочисті концерти та виступи. Освячена за тиждень до Великодня верба дбайливо зберігається в нашій оселі. Вона захищає від лиха та грози. Маківки освячені на Маковея – це символ достатку. Він має бути в кожній родині. Писанки – чудовий символ відродження та життя. Без них не обходиться Великдень. Ми з бабусею напередодні свята теж розписуємо писанки.
Такі обереги ми зберігаємо у своїй родині.
Літо, моя улюблена пора року. Дуже тепло, та світить сонечко.
В цю пору року у мене День народження. Я його святкував у аквапарку.
Літом ми з друзями граємо у футбол та валейбол. Іноді буває спекотно, але я іду на ставок покупатися. Ще ми з батьками їздимо на море. Там я катався на банані, та знайшов приятелів. Я дуже сильно люблю літо!
Ось твір на тему літо, може знадобиться)
Н :чотириста шістдесять один.
Р: чотирьохсот шістдесяти одного
Д: чотирьохстам шістдесяти одному.
З: чотирьохсот шістдесяти одного
О: чотирьохстами шістдесятьма одним
М: на чотирьохстах шістдесяти одному