Подорожні :
Префікс - по ;
Суфікс - н ;
Спосіб творення слова - префіксально - суфіксальний ;
Співав я цілий день
пташки також співали
і радісних пісень
вам зараз проспіваєм
Україна-Батьківщина,Вітчизна,країна,вона.
<span>Я вважаю,що Тарас Григорович Шевченко є дуже важливою історичною постаттю Української історії.Ще з дитинства Т.Г.Шевченко знав ціну свободи,волі тому,що дитинство він провів у неволі на так званій панщині,служив на пана.В ті часи була запроваджена на території України панщина.Панщіну на території України запровадила Росссія і Польша.А що ж це таке саме панщина?А ось що це коли один багатий пан,господар,помещік утримує у себе кріпаків,бідних селян як слуг чи рабів.Ці бідні селяни котрі працювали на пана вони не мали права без дозволу господаря одружуватися,уїжджати далеко від пана,і взагалі вирішувати якісь важливі питання без пана,кріпаки працювали у пана па городах і виконували всю тяжку роботу але пан мав повне право не платити цим бідним селянам,кріпаком що і робив.Селянин мав працювати на пана на його городах шість днів на тиждень,а у себе на городі селянин мав право працювати тільки один день на тиждень.Пан мав право:вбити свого селянина,побити,продати,знущатися,і робити все що пан побажає з кріпаком-селянином.Маленький Шевченко почав писати свої вірші саме з дитинства.Він писав про волю,про свободу,про красу української природи з часом і тим як Шевченко підростав і вірші ставали серйознішими.Коли Т.Г.Шевченко став дорослою людиною то його друзі котрі були більш заможними людьми і були вільними на відміну від Шевченка вони викупили Шевченка у пана і подарували йому волю.На той момент Шевченко написав вже багато віршів і творів.А саме і найбільше Тарас Григорович Шевченко писав про красу української природи,про прагнення українського народу до визволення від поневолення,про прагнення українського народу до створення Української незалежної соборної держави,про велику українську мову,про те як загарбницько-окупаційна росссійська імперія захопила українські землі і не дає розвиватися українській мові і як взагалі забороняє все українське,про українську визвольну війну (Коліївщину),про русифікацію.В ті часи правління Росссії на території України проводилась русифікація.Русифікація – це знищення української мови і намагання замінити її москальською руськім язиком.Тарас шевченко був так би мовити активістом українського спротиву.Він у своїх творах і віршах закликав український народ до боротьби проти русифікації,проти панування на території України москалів,руссскіх і взагалі всіх антиукраїнських людей і настроїв.Йому звісно почали забороняти росссійська влада писати твори і вірші про Україну і українську визвольну війну,а про русифікації взагалі смертною карою пригрозили і заборонили писати.Але Шевченко писав і писав.А ось невеликий відривок з одного із його віршів:
«Вставайте,кайдани порвіть!
І ворожою злою кров’ю
волю окропіть!»
У цих рядках Т.Г.Шевченко закликає не здаватися ніколи і боротися проти антиукраїнських людей,проти ворогів України,проти русифікації.Звісно у нього багато віршів на українську визвольну тему я їх особисто всі прочитав.Я вважаю що людина котра під загрозою смерті зі сторони россійської імперії все одно пише вірші і твори про українську визвольну війну і про нахабну русифікацію це вже заслуговує на велику пошану.Звісно він писав на різні теми твори і вірші але найголовніші у нього були як він казав це про українську мову,про українську землю,про поневолення українського народу і його страждання,і про русифікацію.
Отже,Тарас Григорович Шевченко є однією з найголовніших історичних постатей і діячів Української історії.Він в ті роки займався просвітою українського народу.Тарас Григорович Шевченко є великим українським національним ГЕРОЄМ!!!</span>
Зимова хуртовина панувала вчора в нашому місті. Ще зранку, сидячи на уроках в школі, я помітив, що погода псується. Спочатку за вікном стали падати з неба окремі сніжинки. Вітер підхоплював їх та відносив подалі. З часом сніг став падати густіше, а вітер ставав все сильніше. Сніжинки швидко кружляли у повітрі.
Небо затягли важкі снігові хмари, і воно набуло сірого кольору. На вулиці стало похмуро.
Коли після уроків я вийшов на шкільний ганок, то порив вітру одразу кинув мені сніг просто в обличчя. Вітер навіть здував сніг з кучугур та обсипав ним перехожих з ніг до голови. Почалася справжня завірюха. Дрібна сніжна крихта стала боляче сікти мені обличчя. Тому я прикрив обличчя шарфом та насунув шапку на лоба.
У цей день ми друзями вирішили не кататися на санках, а відразу розбіглися по домах.
Потім я чекав батьків з роботи. Дуже швидко впала темрява. А вітер зовсім розгулявся. У вікно я бачив, як люди йдуть вулицею та борються з хуртовиною,, ховаючи обличчя у комір. Тато з мамою прийшли додому та довго обтрушували сніг з одягу.. Папа показував мені, як у нього змерзли щоки: вони стали просто крижані. Він спочатку навіть не відчував, як я до них торкаюся.
Завірюха лутуювала весь вечір, завиваючи у дротах. А пізно ввечері я помітив, що нарешті стало тихо. На вулиці іскрився сніг, у казці. Було зовсім безлюдно. Всі поховалися по домівках від суворої зими.
