Кухар - найповажніша спрва у школі , а модельєр - у майбутньому житті.
Таблицю множення ми зарубили на носі ще у молодшій школі.
Маруся зарубала на носі правила поведінки у школі.
Заруби собі на носі ці правила!
Перевидеш ок?
Люблю я край свiй рiдний.
Де ти ,край?
Украинське село дуже....
О,дивись -село!
Мiсто дуже велике
Я люблю читати книжки, тому що вони дуже цікаві. В книжкам можна дізнатися дуже багато нового і цікавого. Найбільше я полюбляю читати ті книжки, які написані відомими авторами. Мій найулюбленіший жанр книжок, це детективи і казки. Я часто ходжу до бібліотеки і прошу бібліотекаря показати мені найкращі твори. Я вже прочитав дуже багато книжок і мені всі сподобалися. Книга, це джерело мудрості, і я з цим згоден.
Інфінітив<span> (від </span>лат. infinitivus<span> — невизначений, неозначений) або </span>дієіме́нник<span> — початкова форма </span>дієслова<span> . В</span>індоєвропейських мовах<span> інфінітив являє форму віддієслівного імені, яке перейшло у дієслівну парадигму. Історично, інфінітив називав дію як таку. Він може мати вид (</span>взути — взувати), стан (бити — битися), відносний час (лат.laudare<span> «хвалити (зараз)», </span>laudavisse<span> «хвалити (у минулому)», </span>laudaturum esse<span> «хвалити (у майбутному)» та, зрідка, особу та число (португал. </span>falar<span> «говорити», 1-а особа однини, </span>falar-es<span> «говорити», 2-а особа однини). Інфінітив бере участь в утворенні особових аналітичних форм (</span><span>буду читати</span><span>, фр. </span><span>je vais lire</span><span>).</span>