[йАблун'(м'який)а]- 6букв 7 звуків
Ой мамо рідна, ти ж мене не жди! (Пісня "Мальви" Володимир Івасюк)
Україно моя, рідна мати моя, хто ти є? ( "Україно моя" Олесь Бердник)
Радуйся, радуйся земле ти моя,
бо попрощалася люта зима ("Земле моя" Катя Бердик)
Мам, а можна я до тебе завтра приїду? ( пісня "Мама" Кузьма)
Чуєш, мамо, більшого нема дива, за пісні, що ти дала як папороть цвіла. ("Чуєш, Мамо" Михайло Ткач)
Малюнок у журналі. Головне <u>малюнок</u> (де?) у журналі. <u>Іти</u> (з ким?) з Настею. <u>Гратися</u> (з ким?) з сестрою. Батькова газета. <u>Газета </u>(чия?) батькова. <u>Прочитати </u>(де?) в газеті. <u>Розповісти</u> (кому?) батькові.
Собачка чорний - собачка Чорниш, корівка Біла - корівка Білявка, курочка чубата - курочка Чубарочка, телятко руде - телятко Рижик.
Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що «неначе ворог». Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, —у, темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.<span> </span>