До пори до часу в нього довгий язик.
Ні туди ні сюди,а все сунеться.
Розбити глек,не склеїти.
Вийшов - ні холодно,ні жарко.
<span>РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.</span><span>З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.</span>
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
Ответ:
1. Кожна людина смертна, та людство в цілому безсмертне. 2. Раз по раз, стріляючи з ракетниць, вони на мить зупинялися. 3. Одчиняючи вранці вікно, я раз у раз бачу ряд квітучих троянд. 4. Тим часом до совеняти, що випало з гнізда, наближався кіт . 5. Країну з краю в край проходили з боями.
Подходит?
Творити будеш на землі добро -
Небеса тобі щастя пошлють, -
Та накличеш біду на себе, зло
Якщо будеш розсівати лють.
Привітливий та лагідний з людьми -
Без обузи, лиха проживеш ти
Та, коли не в міру гострі зуби -
Так і чекай - на ніж наткнешся...
Як настане, лиш, осіння днина -
Абрикос і персик облетять,
А стрункий кипарис і соснина
І взимку зеленими стоять...
Відплата за добро і зло, завжди,
Непомітно настигає нас, -
Від неї, - ні сховатись нІкуди,
Ні відкласти, на деякий час..