♦ [Аж] іскри [з очей] сиплються:<span> хто-небудь стає дуже сердитим, гнівним.</span>
І Квітень з Травнем відразу зрозуміли,що з Березнем щось не так і вирішили допомогти своєму брату..Спочатку вони дули на нього теплим вітерцем,але у завірюхи був холодніший вітерець і Березень знову біг до Завірюхи,бо так цікавіше.Коли Березень вертався с прогулянки злий і насуплений і було зрозуміло,що він знову грався з завірюхою,вони брали і сильно-сильно обіймали його.Але їхнього тепла було недостатньо щоб зігріти його серце і вмовити більше не водитися с завірюхою.І тоді вони вирішили серйозно поговорити с Сонцем.Пішли вони до нього в гості і кажуть : Сонечко допоможи нам будь-ласка,без тебе ми не впораємося. Сонечко їм і каже :єдине що я можу це дуже сильно зігріти цю завірюху гарячими промінчиками,щоб вона побігла і більше ніколи не приходила.Так і зробили,Сонечко перемогло завірюху своїм теплом і тепер Березень дружив тільки зним
Вони летіли вдень і вночі, дуже втомилися. А коли прилетіли, дуже зраділи. але там все було по іншому.
Тутешні птахи виявилися дуже доброзичливими і добре прийняли їх у своїх кроях. Нагодувавши гостей пшеницею поділилися своїми будиночками і дали їм гарненько відпочити після довгої мандрівки.
Вони щебетали, грали і веселилися поки в їх рідних краях не закінчилася зима. Відлітати їм вже не дуже хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік. Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають
В густих дібровах, на високому березі стоїть він - Тригірський монастир! Навколо нього осінній ліс, який на перший погляд, ніби глибоко замислився, але у середині можливо упіймати на собі прохолодний подих лісу. Лагідне сонечно майже не видне на сірому небі. Навколо берега вода, спокіна вода. Я уявляю як там, бо я там вже була. Там дуже гарно та тихо. Там відчуваєш себе спокійно, впевнено та відпочившим . Мені сподобалася ця картина.
Береза- березовий, підберезник
сніг- сніговик,підсніжник,сніговий
гриб- грибний, грибочки