Поговорки употребляются в предложениях для придания яркой художественной окраски фактам, вещам и ситуациям.
<span>Серед злочинців, бандитів і звичайних збоченців теж зустрічаються люди, які мають певні схильності та навички, яких позбавлені інші люди. Дані таланти роблять злочинців неповторними людьми, підвищують їх цінність у суспільстві у багато разів, а тому змушують задаватися раціональним питанням: чи є їх великий талант спокутою за скоєні злочини? Можливо, такі люди заслуговують іншого ставлення, ніж звичайні злочинці, які не мають ніякого таланту? Ці питання надзвичайно актуальне, якщо говорити про головного героя роману Зюскінда по імені Гренуй.</span>
Автор использует приём олицетворения как средство художественной выразительности.
«Тихо льётся листьев медь» — о неспешности осенней природы, о том, что нет больше летней суматохи и природа становится спокойнее, умиротвореннее.
«От всех ушедших грезит конопляник» — будто бы его существование подходит к концу; впереди ждёт зима, и никто больше не навестит, и конопляник, быть может, не доживет до следующей весны — «вспоминает» о тех, кто был здесь, но ушёл.
Да, можно потому что там она выражает свои имоции
"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.
Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.
Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.
