<span><span><span>* * *
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)</span><span>* * *
По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)</span></span><span><span>* * *
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)</span><span>* * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)</span></span><span><span>* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)</span><span>* * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)</span></span><span><span>* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)</span><span>
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)</span></span><span><span>* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)</span><span>* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)</span></span></span>
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!
Києвом його назвали.
Тепер - столиця України.
За неї нащі предки воювали
За нашу рідну Батьківщину
Їхав подорозі забився здох і ось весь план
1. Коли і де народився Іван Франко?
2. Хто були батьками Івана Франка?
3. Де навчався Іван Франко?
4. Скільки творів за своє життя написав Іван Франко?
5. Коли і де помер Іван Франко?
