Благодійність є досить популярною в наші дні. Люди стали більш відкритими і добрими. В цілому, благодійність означає добровільне надання допомоги тим, хто її потребує. Благодійні пожертви можуть включати в себе акт дарування грошових коштів, товарів, часу, уваги і доброти до нещасного. Більшість форм благодійності означають надання основних предметів необхідності, наприклад, продуктів харчування, води, одягу, даху над головою, охорони здоров’я і т.д. У сучасному світі існує так багато благодійних організацій.
Вони дозволяють людям жертвувати що-або безпосередньо, або в Інтернеті через вебсайти. До благодійним організаціям ставляться дитячі будинки, продовольчі банки, релігійні інститути і лікарні для бідних. Пожертвування речі, які вам більше не потрібні, є однією з форм благодійності. Не всім пощастило мати багато іграшок або теплий одяг на зиму. Іноді люди просто не можуть знайти роботу, щоб заробити достатньо грошей. Інші хворі, є інвалідами або літніми і не можуть все робити самі. Це ті випадки, коли благодійність допомагає. Якби все зробили благодійність частиною свого життя і допомагали б тим, хто потребує, то світ став би кращим місцем для життя.
Татове слово.
Слово батьків з давнини вважалось вершиною мудрості. Через те, що наші батьки прожили вік , то вони краще знають як жити. Вони дають мудрі поради, кажуть добрі слова, а якщо ви будете до них дослухатись , то зрозумієте, що то справді корисно- слухати батька й матір.
Тато для своїх дітей зазвичай стає прикладом. Виховує їх так, аби вони стали гарними людьми. Хоча, який батько не хоче, щоб його дитина стала вихованою та культурною людиною в нашому суспільстві? Батько завжди готовий прийти на допомогу і словом і ділом. Він, як особа чоловічої статі не буде довго ходити поблизу вашої проблеми, він буде твердо виконувати її з вами. Можливо і не ділом, та добрим словом він завжди вас підтримає, та скаже те,що допоможе вам. Він буде з вами поряд завжди, тому не варто соромитись,а варто просити, щоб тобі щось порадили твої батьки і нехай то мама, і нехай то тато…
<span>Той, хто не знає свого минулого,</span>
<span><span> </span>не вартий майбутнього!</span>
<span><span> </span></span><em><span>Максим Рильський</span></em>
<em><span><span> </span></span></em><span>Що подарувало нам сьогодення? Залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод… І тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам?</span>
<span><span> </span>Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.</span>
Антоніми- це слова протилежні за значенням.Антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища, тобто явища одного плану. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами: і початок, і кінець — дня, тижня, століття, роботи, твору, дороги, подорожі, поневірянь, нитки тощо; і сонячний, і хмарний<span> — день, ранок, вечір, літо, осінь, весна, погода.</span>