только Переведи это всё на украинский
Пришёл Я как-то на могилу Неизвестного солдата мне стало грустно очень но потом я подумал а вдруг я там мог оказаться и лучше бы оказалась потому что этому неизвестному воину 27 лет он в два раза моложе меня мне очень стало грустно Почему бог забрал Именно его а не меня что делать дальше я спросил у самого себя и я дал сам себе ответ пойду я на войну как этот неизвестный солдат пусть я умру но за Родину вот я на войне Теперь я понимаю почему мне было грустно когда я увидел могилу Неизвестного солдата тут же все молодые люди их убивают из-за того что они защищают родину свою Куда же смотрит правительство Остановите эту безумную войну пожалуйста вот мы победили Украина против России Украина была сильнее потому что у нас тут были молодые люди там умерла очень много людей и мне так стало грустно что все они умерли а я один остался Так что любите свою страну не покидайте я зря
Виходжу з дому в передчутті чогось незвичного(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,означено-особове).
Роботу зроблено добре(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,безособове).
<span>Ой летіть, вітри буйні, зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним. І повідайте, вітри, про найменшого сина Миколу, що його не обіймала матір, не виряджала на війну, й що йому наказу не давала материнського. Розкажіть ви, буйні вітри, що живий син Микола, живий-здоровісінький. Тільки сивина рясно вкрила скроні, як паморозь осіння...</span>
<span>Не забув тебе, мати, молодий син...</span>
<span>Мовчи, серце! Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо сльоза зір соколиний затуманить...</span>
<span>- Де ви, сини мої? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами?</span>
<span>Б'ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче про добру вість, що її принесли швидкі вітри... (А. Шиян).</span>
козаки - це вільні люди, які боролися за незалежність Укрїни від татар та інших загарбників.
Кожна людина має знати про давню історію нашої України, і в тому числі про козаків. Адже саме козаки найвпливовіше діяли на зихист України, її волю. Ми пам*ятаємо їх з леген, пісень, казок. це були сильні волею люди, сміливі, щирі, відважні, завзяті. Вони - гордість України. Вони - воїни нашої країни.
Пам*ять про них ніколи не загине. Ми будемо їх пам*ятати все своє життя.
Поки кожух не вивернеш, він усе здається чорним.
