<em>Господь наш Иисус Христос, пришедший на землю спасения нашего ради, основал Церковь, где невидимо присутствует и поныне, подавая нам все необходимое для жизни вечной, где "невидимо Силы Небесные служат", как сказано в православном песнопении. "Где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них" (Евангелие от Матфея, глава 18, стих 20), - сказал Он Своим ученикам апостолам и всем нам, верующим в Него. Поэтому много теряют те, кто редко посещает храм Божий. Еще больше согрешают родители, которые не заботятся о том, чтобы дети их посещали церковь. Помните слова Спасителя: "Пустите детей и не препятствуйте им приходить ко Мне, ибо таковых есть Царство Небесное"</em>
<em> "Не хлебом одним будет жить человек, но всяким словом, исходящим из уст Божиих"- говорит нам Спаситель. Пища духовная так же необходима душе человеческой, как пища телесная для поддержания телесных сил. А где же христианин услышит слово Божие, как не в храме, там, где Сам Господь невидимо наставляет собравшихся во имя Его? Чье учение проповедуется в церкви? Учение пророков и апостолов, говоривших по внушению Духа Святого, учение Самого Спасителя, Который есть истинная Мудрость, истинная Жизнь, истинный Путь, истинный Свет, просвещающий всякого человека, грядущего в мир.</em>
Чудово - прекрасно, гарно, казково, блискаівично
Уміло - майстерно
Радісно - весело, щасливо
Довго - багато
Ясно - світло, яскраво
Ніжно - ласкаво,
Любо - гарно
Швидко - квапливо
Казково - чарівно, фантастично
На казковому базарі (ч.р., одн., М.в)
велика штовханина (ж.р., одн., Н.в)
і десятиногий морський рачок (ч.р., одн., Н.в)
по морську капусту (ж.р., одн., Зн.в)
Буде флотський борщ (ч.р., одн., Н.в)
Удачі вам
Хтось з французьких класиків сказав, що праця — це задоволення. Брюсов називає її радістю. Марксисти стверджують, що саме праця створила людину. "Трудовые будни — праздники для нас", — співалося в одній радянській пісні. За всіх часів трудівник був шанованим членом суспільства, а ледаря, ледацюгу воно гудило. Релігія стверджує догму про працю "у поті чола свого". Але ніхто привселюдно не говорив, що людина трудиться заради грошей, заради свого матеріального благополуччя. Розуміли це, я вважаю, усі, але вголос якось не прийнято було про це говорити, вважалося ледве не соромітним. Це, мені здається, помилковий сором.
<span>Звичайно, людина не повинна все життя працювати тільки заради грошей. Але от на Заході (а тепер часто й у нас) студент у вільний від занять час виконує роботу, до якої не лежить душа, щоб оплачувати своє навчання. Так, він працює заради грошей. Але ж і заради того, щоб у майбутньому працювати там, куди його покликало серце. Праця в тій області, до якої є схильності й інтерес, праця за велінням серця і розуму розкриє в людині всі її здібності, таланти, а може, і геніальність. Оцінка такої праці — не менш важлива обставина, ніж визнання її суспільної значимості, користі. І не слід приховувати від себе і навколишніх, що ти хочеш одержувати за свою працю більше грошей. Кожна праця повинна бути оплачена відповідно, інакше людина втрачає стимул до неї. Як здорово, коли робота — це не тільки спосіб добування засобів для існування. Улюблена робота — це так багато для людини! Улюблена — але не безкоштовна. </span>
<span>Гідна оплата праці дає людині можливість не думати постійно про хліб насущний, а зосередитися на підвищенні своєї кваліфікації, на вивченні досвіду колег, зрештою — на підвищенні свого інтелектуального рівня. Це вже справжня творчість у праці. Заради такого задоволення, щастя, радості варто працювати до сьомого поту. </span>
<span>Коли ми чуємо, що країну захлеснуло хабарництво, ми дружно обурюємося. Брати хабарі, як і давати їх, — це аморально, негідно. Але я нещодавно почув, що в лікаря-реаніматора дитячого відділення при пологовому будинку оклад 225 гривень. І не в початківця, а в того, що має за плечима десять років роботи. Від нього, його праці залежить найголовніше — життя немовляти. Я не буду засуджувати цього лікаря, якщо він не відмовиться від добровільної платні за працю від нескінченно вдячних батьків. За вимагання грошей у подібних і інших ситуаціях людський суд суворий. Та й не тільки людський. </span>
<span>І все-таки: заради чого працює людина? Заради того, щоб утримувати себе, свою родину, протриматися, так би мовити, "на плаву", або заради того, щоб реалізувати свої здібності, свої таланти, свої амбіції, навіть своє честолюбство? Я вважаю, що поштовхом, можливо, і є перше, але будь-яка людина все-таки мріє чогось досягти в цьому житті, розкрити свої здібності, показати, що вона не гірша за інших, що вона чогось варта. </span>
