Каждый человек своеобразен. У каждого свои мировоззрения, каждый понимает мир по-своему. У каждого свой смысл жизни. Никто не может изменить человека, кроме его самого. Если нет ни малейшего желания - ничего не выйдет, как бы мы не старались. Это духовное и поменять нельзя.
<span><span>
<span>Пусть же </span>стоит на вечные времена Русская земля. (Н.В. Гоголь)
Да разве найдутся на свете такие огни, мука и такая сила, которая бы пересилила русскую силу. (Н.В. Гоголь)
Что за прелесть эти сказки! (А.С.Пушкин)
<span>Как </span>она пляшет! (М.Ю. Лермонтов)
Почти все почтовые тракты мне известны. (А.С. Пушкин)
И впился комар <span>как раз </span>тетке прямо в правый глаз. (А.С. Пушкин)
Я звал тебя, но ты не оглянулась, я слезы лил, но ты не снизошла. (А.А. Блок)
Знаете ли вы украинскую ночь? (Н.В. Гоголь)
<span>Вот и </span>солнце встает, из-за пашен блестит.</span><span> Нигде не попадались им деревья, все та же бесконечная степь.</span></span>
<span>Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з’ясувати їх</span><span>Ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи та станової психології окремих суспільних верств; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; вміння оцінювати прочитане, критично і логічно мислити, висловлюючи виважені власні міркування; виховувати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю.</span>
Крепится но я точно не уверен посмотри ещё в интернете
<span>Закувала зозуленька, далеко ї чути,
Ми всі вільні українці, і так має бути!</span>
Та ви, гори, та ви, гори, ви мої комори,
А смереки та ялиці, ви мої світлиці.
Ой холодная водиця, то моя скарбниця,
А зелені полонини, то мої килими.
----------------
Заспіваю про край рідний, про рідні Карпати,
Та бо мені у Карпатах мило щебетати.
-----------------------------------
Ой по тобі, полонино, весело ходити,
При струмочку в холодочку мило відпочити.
---------------------------
Ой як вийду на вас, гори, коли в полонині,
Так весело на серденьку, як малій дитині.
----------------------
Ой зелена полонино, зелена, зелена,
Хоч би-м яку тугу мала, я в тобі весела.
--------------------------
Ой зелена полонина, та зелена буде,
Та зелену полонину покосили люде.
----------------
— Полонина зелененька, чого ти згорділа,
Та чи тими шуварами, що позеленіла?
— Ой не тими шуварами, що-м позеленіла,
А білими овечками, що-м ся забіліла.
------------------
Зійшло сонце із-за гори, та й на полонину,
Освітило, обігріло цілу Україну.
--------------------------
Ой як піду в Буковину, нігди не загину,
Буковина зелененька як літо, так зиму.