Ми проти корупції. Наша країна велика і багата, але чому народ постійно скаржиться на злидні і важке життя? Чому нашим батькам доводиться працювати відразу на декількох роботах, щоб прогодувати сім'ю, а за сусіднім парканом, як гриби, один за одним будуються котеджні селища? Відповідь більшості - причина в корумпованості влади. Як може здатися на перший погляд, корупція - явище сучасної дійсності, але це не зовсім так. Згадаймо російських класиків: «хабарі хортенятами», «кругова порука», «рука руку миє». Знайоме, чи не так? Відносини я тобі - ти мені непомітно обплели корінням державні структури, а почали вони зароджуватися ще тоді, коли виникло саме держава. Корупція - це перевищення користувань своїми посадовими обов'язками. Даний термін в наш час майже повністю сприймаємо як належить чиновницьким колам, напевно, тому, що в результаті подібного роду махінацій стають відомі громадськості такі прізвища і суми, що дані події просто не можуть залишитися непоміченими. Негативний прояв корупції полягає в нанесенні нею шкоди економічній сфері, а, значить, доходам громадян і загальному добробуту країни в цілому. Корупція - це червоточина, пролом в системі, через яку неправомірно «витікають» державні кошти, які повинні були б використовуватися за призначенням на благо Батьківщини. Механізм корупції - це хабар. Вона небезпечна тим, що поширеність її не знає кордонів. Предмет хабара - це не тільки гроші, але і цінні папери, і нерухомість, і інші речі майнового характеру. Як же боротися з корупцією? Як вилікувати цю хворобу? Повинна вестися чітка, продумана, грунтовна антикорупційна діяльність, спрямована на виявлення та запобігання випадків прояву корупції. Велику роль відіграє ступінь відповідальності і система покарання. Посилення покарання, на мій погляд, найдієвіший антикорупційний метод. Але такі методи лише усувають наслідки, а що ж допоможе викорінити хабарництво як явище? Я вважаю, що це робота не тільки держави щодо дотримання і виконання всіх зобов'язань перед народом, підвищення загального рівня життя (щоб і красти не захотілося), але і робота кожного громадянина над собою, над підвищенням свого професіоналізму, розумінням відповідальності перед державою, перед своїм майбутнім, майбутнім своїх дітей.
Безцінна кожна мить життя… Ні на що не проміняю осінній шепіт голих лип, дотик метелика, скрипучий сніг, котрий сипав усю довгу ніч, і сизокрилу хмару літньої грози, і квітучі сади, які зводять з розуму своїм ароматом весною. Безцінним є повітря, яким я дихаю, і вода, якою втамовую спрагу. Безцінний соловейко на калині та жайвір у небі. Кожна мить життя – прекрасна і захоплююча.
Життя тільки здається декому коротким, насправді воно – довге, а ще – широке, а ще – глибоке, як могутня ріка. Життя стає неосяжно великим, коли навчаєшся отримувати насолоду від будь-якої його миті, від найменшої дрібнички.
Якщо відверто радіти своїм близьким, кожній хвилині спілкування з ними, якщо не стомлюватися любити і мріяти, якщо захоплюватися кожної миті – життя подарує свою благодать і вічність. Ніколи не чекатиму від життя якогось чуда: чудо мені вже дано – я живу. Уявіть: мені, як і вам, пощастило народитися! І це була перша щаслива миттєвість з їх безкінечної низки.
Як сказав колись безсмертний Гете: »Велич людини в тому, що вона - єдине з усіх створінь, здатне перетворити мить у вічність».
Помогите мне, а я тебе помогу.
І. Спишіть речення. Над кожним прикметником скорочено надпишіть його групу за значенням. Підкресліть прикметники, які перейшли з однієї групи в іншу.
1. І в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою (Олександр Олесь). 2. Поволі, широко ступає Мартин і чавунною* жменею розсипає бурштинове* зерно (У. Самчук). 3. Весняний вечір, зорі дикі. В калюжах грозяна вода (А. Малишко). 4. Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила Федоренкові обличчя гарячим рум’янцем (Я. Качура). 5. Ольга спить, закутана в теплу ведмежу шубу (Я. Галан)
Фразеологи́зм, фразеологический оборот, речевой оборот — свойственное только данному языку устойчивое сочетание слов, значение которого не определяется значением входящих в него слов, взятых по отдельности. Из-за того, что фразеологизм (или же идиому) зачастую невозможно перевести дословно (теряется смысл), среди иностранцев могут возникать трудности перевода и понимания. С другой стороны, такие фразеологизмы придают языку яркую эмоциональную окраску. Часто грамматическое значение идиом не отвечает нормам современного языка, а является грамматическими архаизмами. Примерами таких выражений в русском языке будут: «остаться с носом», «бить баклуши», «дать сдачи», «валять дурака», «точка зрения», «без царя в голове», «душа в душу», «шито белыми нитками» и тому подобное.