Мякий хліб груша яблуко пріваилчгадраж
Птахи та звірі живі істоти. У них є свої потреби та побажання.Вони спілкуються своєю мовою,не зрозумілою для нас.Але якби ми могли їх розуміти,то напевне бдізналися багато цікавого та корисного.
Для початку,вони б розповіли б нам правила поведінки в лісі. Адже ми,інколи,відпочиваючи там,забруднюємо навколишнє середовище . А напевне ж, всі хочуть жити в чистій домівці ?
Також птахи,особливо перелітні ,багато подорожують, тому могли б поділитися з нами цікавими розповідями про далекі країни.
Ми б знали їх проблеми та при потребі,змогли б допомогти. Можливо,якби хижі тварини могли б розмовляти,люди перестали б їх боятись. І зникло б зло та панувала тиша.
<span>Старість нагряне, як сніг на голову.
Партизани напали на ворожий загін, як сніг на голову.
Дорогу збудують, як рак на горі свисне.
Василько стояв перед мамою і винувато кліпав очима за свою провину. </span>
Я була на виствцi собак.Там були рiзнi породи собак.Але менi саме бiльше менi сподобалися алабаи.Вони були чисто-бiлi.Тi,алабаї дуже дружили з овчарками.Маленькi песики були дуже кумедненькими.Ще алабаи завжди слухали команду господаря.Менi дуже сподобалося на виставцi собак.
З давніх часів вважається, що саме у слові можна відчути дух народу. Та чи так воно насправді?
Кожен українець володіє своєю рідною мовою, тому це дає змогу українському народу бути одним цілим. Ми всі різні, але почуття єдиного в нас однакове. Як казав Іван Огієнко: "Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості". Саме мова робить нас народом. Саме вона виділяє нас з поміж інших. Мова породжує слово. Слово - це думка народу, тому все взаємопов`язано. Без мови не існує слова, а без слова існування народу - неможливе. Душа народу це і є - слово. У кожного народу своє слово, тому і своя власна душа.
Отже, мова - це єдиний доказ того, що душа народу саме у слові, а слово, в свою чергу, це душа народу.
