(Що?) Тиша (що зробила?) оповила.
Оповила (що?) землю.
(Що?) Повітря (що зробило?) застигло.
Застигло (від чого?) від холоду.
(Що?) Ліс (що робить?) спить.
Не порушує (що?) спокій.
Сняться (кому?) деревам.
Сняться (що?) сни.
(Що?) Ялини й сосни (що роблять?) дрімають.
(Що?) Гаї і переліски (що роблять?) очікують.
<span>(Що?) Берези й осики, клени і липи, граба і дуби (що роблять?) мріють.</span>
Твір «Весняний день»
Після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. В ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. Хочеться вийти на вулицю та просто гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів, спостерігати пробудження природи. Весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів.
Весна запанувала в світі. Під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. Весело стукає по підвіконнями весняна крапель. Швидко підсихають калюжі на асфальті, а земля вкривається зеленим килимом свіжої трави. День став довшим, теплішим, більш сонячним. Віє південний вітер та гонить по небу білокрилі хмари, і тоді їхні великі тіні швидко біжать по землі. Звідусіль чується спів і метушня птахів, які взялися за будівництво своїх осель високо на деревах або під стріхами дахів.
З кожною хвилиною світ довкола змінюється на очах, зігріта сонцем природа оживає та розквітає. Тепло весняного дня розбудило родючі сили землі. То тут, то там у траві запалюються вогники ранніх весняних квітів - пролісків, фіалок, кульбабок. Набряклі бруньки на деревах і кущах готові перетворитися на молоде листя. Важко вірити. Що ще зовсім недавно земля спала під товстою ковдрою зі снігу
Де в чому ,де з ким, з деким, де до кого,віл аби кого,аби від кого,аби з ким,ні на якій,на ні якій,десь, дехто.
1.Вік живи-вік учись.
2.Поспішиш-людей насиішиш
3.Брехнею весь світ обійдеш,в назад не повернешся
4.Хочеш їсти калачі-не сиди на печі
5.Любиш кататися-люби й сани возити
