Скоротиш собі)))
Всесвіт для мене – це глобальний простір, в якому ми живемо. Це і простір планети Земля, і космос, вивчений і невивчений. Це і всі можливі вимірювання, про які говорять учені, про які пишуть в книжках. Всесвіт – це «все те, що існує». І чим далі розвивається наука, чим сильніше розвивається інтелект людей, тим більше простору житті ми можемо спостерігати і розуміти.
Всесвіт дуже цікава, вона сповнена фантастичних явищ, які, тим не менше, існують насправді. Вона сповнена гарячих зірок, які випускають світло, енергію, що дає нам життя. Ми, люди – це теж частинки Всесвіту. Наші очі влаштовані саме так, щоб приймати світло, що випромінюється небесними світилами.
Наша планета, Земля, перебуває в «зоні життя» нашої зірки – Сонця. Це або велика удача, або чудовий задум, «проект». Адже саме на такій відстані від Сонця на планеті є повітря, вода, зелені рослини, інші біологічні види, якими користується людина для життя і розвитку. Рідко який планеті у Всесвіті так «щастить», як Землі і її мешканцям.
Я взагалі отетерів, коли дізнався, як світло поширюється по Всесвіту. Наприклад, астроном бачить далеку галактику, народження нової зірки. Але бачить він її такою, якою вона була десять мільйонів років тому, наприклад. Вся суть в тому, що світло від неї до нас іде іumuменно такий неймовірний проміжок часу.
Людина в світі Всесвіту фізично ніби як взагалі ніхто, в таких-то масах енергій. Але по суті, людина здатна своїми очима бачити далеке минуле, такі незапам’ятні часи, такі найбільше процеси, що відразу розумом не усвідомлює. Такий дивний дар дано людині – пізнавати «все, що існує», весь видимий світ.
А ще вчені припускають, що наш Всесвіт-то не одна, а їх може бути багато …
Переказ тексту під назвою "Що таке совість" пропоную виконати так:<span> Коли особистість не
робить недобрих вчинків, хоч точно знає, що про це нікому й ніколи не стане відомо - значить, у неї є совість. У кімнаті
ти сам, усі пішли. Якщо закурити,
ніхто про це не дізнається. Але ти твердо вирішив покинути курити. І ти не робиш цього.
Це значить, що почуття совісті у тебе розвинуте.</span>
<span> У родині
тебе вважають ввічливим
синком, який шанобливо ставиться до батьків. Вдома ти цілком
свідомо підтримуєш цю думку.
А позаочі називаєш батька
«мій старий шкарбун» . Тоді не претендуй
на звання совісної людини.</span>
<span> Трапляються
й помилки. Та справа
не тільки в тому, що тобі кажуть
і думають люди, а
й у тому, як ти сам усвідомлюєш свої вчинки, правильно
судиш: зробив ти по совісті чи дозволив піти на компроміс.
Це набагато важливіше.
Розвинена совість - дуже тонкий вимірювальний
інструмент, який є чутливим до будь-якого
вчинку і навіть наміру. Совість, як і інші риси людського
характеру, піддається удосконаленню, регулюванню,
настроюванню. Отож, коли у тебе щодо цього не все в порядку, не втрачай надій… </span>
<span> Що ж робити? Починати треба з вироблення
переліку заборон. Дуже непогано
внести до переліку
заборон: я не даю оцінок людям з першого погляду. Так, совість виховувати важко,
а обманювати напрочуд легко. Чому? Бо ніхто, крім тебе, не дізнається, обманюєш
ти свою совість чи ні. Саме тому за
чистоту цієї важливої властивості душі треба
боротися з наполегливістю. Не чекай нагород і не засмучуйся через «невдячність» оточуючих.
Дуже важливо і просто
необхідно допомагати людям і
словом і ділом. Проте,
якщо людина не прагне сама собі
допомогти, то й цілий полк доброзичливців їй не допоможе. Будь-яке удосконалення
людини починається із усвідомлення
того, що
їй треба зробити.
Це - перше.
Друге - добре обміркувавши завдання,
слід відповісти на запитання:
як досягти поставленої
мети? І третє
- дій! Найчастіше дорога
буває важкою. Але тим більша
радість перемоги, чим крутіший підйом.
</span>
