Пояснення завдання
Є слова, до яких не можна підібрати перевірні слова. У цій вправі треба обрати саме ті слова, правопис яких ми не можемо перевірити.
Відповідь
Президент, пшениця, кишеня, секунда, дециметр.
Пояснення відповіді
До цих слів не можна підібрати таке спільнокориневе або змінити їх так, щоб наголос падав на ненаголошену "е", "и".
Слова "листопад" та "крило" можна перевірити.
Листопад - листя (слово "листопад" двоскладне)
Крило - крила
Теплота - тепло (як?)
Веснянка - весни
<span>Вислів «дари данайців» означає лестощі, лицемірні подарунки і всяке фальшиве і брехливе <span>ставлення до людей.</span></span>
шіснадцяти поверхновий будинок
Мова живе, її життя. Її власна історія міститься в постійній її зміні: щезають старі звуки, появляються нові й вони міняються, як і форми слів, синтактичні звороти, значення слів. Увесь духовний і матеріальний поступ людства будується на мові, історія якої тісно пов'язана з політичною долею того народу, котрий нею говорить.
Мова - це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об'єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу - це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.
Мова - це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова - це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям.
Мова - це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.
