Ало-хало улетаешь в помойку сразу
Окремо :
без краю
в нагороду
на зразок
на диво
до міри
Разом :
забагато
задовго
нагаразд
отам
дотепер
<span>дзьоб [дз' об] 5 букв, 3 зв. Схема: = 0 -
трьох [тр'ох] 5 букв, 4 зв.</span>Схема: - = 0 -<span>
його [його] 4 букви, 4 звуки.</span>Схема: = 0 - 0
- приг.твердий
= приг м'який
0 голосний
Я вважаю, що доброю людиною треба бути бо, правила бумерангу ніхто не відмінял. Що ти робиш людям, те й вони роблять для тебе! Я улявляю, що коли ти робиш добро, то в світі з"являється одна усміхнена людина, яка будь яким чином захоче нам відплатити!
Тому я завжди дотримуюсь правило бумеранга! Бо воно може нам дуже допомогти в житті і змінити його!
Ви́солопивши (ви́валивши) язи́к<span> (язик</span>а́),<span> зі сл. бі́гати, тіка́ти і под., зневажл. </span>1.<span> Дуже швидко. — Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, </span>язик висолопившsи?<span> Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? (І. Франко). </span>2.<span> До повного виснаження, надзвичайно напружуючи сили. — Тепер, якщо потрібні тобі гроші,— побігаєш не день, не два, </span>висолопивши язика,<span> заким позичиш (М. Коцюбинський); — А в селі в цей час робилось таке: лисий Лукан, </span>висолопивши язика,<span> бігав з подвір’я на подвір’я, збирав білі, “як лебедине пір’я”, листівки (Ю. Збанацький). </span>
язи́к (язика́) ви́солопити (ви́валити),<span> зневажл. Дуже задихатися, захекатися від швидкого бігу, напруженої роботи. — Гляньте, як працює, бідолаха, аж </span>язика висолопив<span> (І. Нечуй-Левицький); Микита й Дорофтей побігли за бричкою. Доки добігли, аж </span>язики вивалили<span> (Казки Буковини..); Як повів (Сенько) Славка тими стежками, то він аж </span>язик вивалив<span> із утоми, бо ті стежки крутилися дебрями й горбами (Л. Мартович); (Максим:) Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім </span>язика вивалив...<span> Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко).</span>
