В душі людини відбуваеться щось неймовірне в одному вонам благородна по іншому прекрасно цікава.Краса людини це її зовнішність але не тіки внутріність.Але нев все так просто в душі відбувається щось неймовірне вона дихае жива робе щось неможливе!!!!!
Якийсь вітер низький <span>жене стебла соломи </span><span>понад глибокі стежки, </span>повні утоми. В дні, прожиті печально і просто,все було як незайманий сніг. Мені наснилася криниця, водою сповнена до краю. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. Та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденою, збудять. Наснились сині проліски мені, і я, щаслива плакала вві сні. Тут ніжна осінь, мрійна та м'яка, на кольори багата, розмаїта.
Батько сидів з веслом на кормі<span> —. </span>веселий і <span>дужий.
</span>
<span> Жорстокий -
безсердечний, безжалiсний. Лихий - безрозсудний. Пустинний -
безлюдний. Сухiй - безводний. Дорогiй - безцiнний.</span>
Навесні, весна, веснянка, весняний.
Восени, осінній, осінь.
Зими, зимонька, зимовий, зимівля, перезимувати.
"Маринко, занеси отави в хату, сьогодні ж Святий вечір", - попросила мама.
"Завтра ввечері підемо колядувати", - сказав Михайлик хлопцям.