Порівняння, епітети, метафори
Весняні мріїОй, ви ночі мої волошкові,
Ой, ви маки червоно- п"янкі,
Ой, ви ранки травнево- бузкові
Та троянди, духмяно- терпкі.
Де ж ви роки, мої ж бо молоді,
Такі щасливі та золоті...
До яких поринули володінь
І куди?.. По якому путі?
Залишили споришеві стежки
І конвалій аромат хмільний́́...
А ще рояться в голові думки...
І той рій, медово -похмільнИй .
А мрії, жасминово- ванільні,
Пливуть у небеса до раю,
Де вже келихи дзвенять весільні,
Весняно піняться по краю
... легкої меланхолії, захоплення і здивування. Ольга Кобилянська завжди пронизує свої твори червоними нитками суму і усвідомлення. Мені здається, що її твори деколи занадто печальні, але вони всі актуальні в наш час.
Вот,на бери!Я из России!Чем смогла тем помогла.
Недоладько був:Добрим веселим сміливим