У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс.
У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м'ячиком, бігати зі мною наввипередки.
<span>Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся. </span>
1 Олесь давав такого драпака від собаки , що часу забрати речі і не було .
2<span>Вони б то й тягу дати, п'ятами накивати, — та як глянуть вони (селяни) на свої хати.</span>
Пам'ятаю я як віддала останні зошити своїй подрузі. А сама залишилась без нічого. Звісно вчителька мне похвалила, але сказала, що не завжди можна ділитися. Через декілька днів ситуація повторилась. За це я отримала "кол". Мама мене насварила, але як я їй розказала, що я поділилась, вибачилась, і похвалила. Ситуація повторилась, тільки на цей раз в мне не залишилось зошитів. А моя подруга ( имя ) віддала мені свої зошити. Мені стало та не комфортно. Але подруга наполягала.
- Бери, ти мені 2 рази віддала зошити, я тобі "віддзеркалю"
Недаремно говорять, що люди як дзеркало.
<span>В українській мові апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:</span>
Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ю, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, рум'яний, тім'я, мереф'янський, В'ячеслав, Стеф'юк. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, торф'яний, черв'як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і
в тих же словах без префікса: зв'язок, зв'ялити, підв'язати,
розм'якшити.Після р: бур'ян, міжгір'я, пір'я, матір'ю, кур'єр, на подвір'ї.
Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із
наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний:
без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати,
роз'юшити, роз'яснити; дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але з
власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Після префіксів із
кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не
пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.<span>Для слів іншомовного походження бувають і інші винятки написання з цих правил.</span>
Оригінал. На деревах з'явилися зелені листочки.Перебудовані. Зелені листочки, з'являйтесь на деревах! З'являйтесь на деревах, зелені листочки.
