Лебединые крила,страусинные крила
Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється! Ліз карасик через перелазник та у воду — плюсь! Тік-так, а з місця ніяк. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Зразу — чирк! По-тім — пишк! Потім — блись!
1.Яка чудова і прекрасна пора року осінь! 2.Листя жовте опадає знаєм всі,що осінь наступає! 3.У місті стоїть тиха,спокійна осінь. 4.Осінь красиву осінь, Бог подарував землі. 5. Знову осінь прийшла у наш край,жовтим килимом землю встеляє.
кленові листки- листки головне(які?) кленові залежне
щось шепочуть- шепочуть головне 9що?) щось
Це едине що вдалося знайти-
У них тонке плетиво сонячного проміння, зоряного доторку, квіткового розмаю чи снігової заметілі. У них особливе бачення світу, бажання доповнити його красу, зосередити частину її в оселі, надати святковості у свята і в будні. Йдеться про українські витинанки. Нині вони побутують серед людей нечасто. Десь загубилося в минулому, скаже дехто, за вишиванням, керамікою чи писанкарством мистецтво витинання. Та це лиш на перший погляд. Покажіть того, хто б не знався на технології виготовленні паперового дива. Витинанка і сьогодні залишається передсвятковою радістю для всього народу.
Як же ця радість народжується? Починають роботу з того, що складають папір учетверо або й більше. Потім витинають отвори так, щоб кожен із них доповнював загальний візерунок. І ось перед нами – незліченне їх розмаїття.