Дніпро- <span>ріка з найдовшою течією в Україні.
Тарас Шевченко та Іван Франко були поетами-початківцями
</span>
Гідність людини є її внутрішні цінності в житті. Кожному індивіду притаманні якісь свої цінності і погляди на події, але існують і загальні, затверджені роками, пріоритети. Це честь сім'ї, доброта до дітей, повага до сивині літніх людей, прагнення до самовдосконалення. І неважливо які труднощі доводиться пережити за все своє довге життя і скільки разів потрібно буде зробити важкий вибір, головне, це не втратити своєї гідності і сенсу внутрішнього світу. Це дуже важко, але почуття задоволення і гордості за себе неможливо замінити нічим.Досить часто люди заради матеріальних благ приймають негідні рішення, тим самим відчуваючи внутрішню порожнечу і приниження, хоча поставлена мета була виконана. В такому випадку, щоб не страждати від докорів сумління, слід прислухатися до своїх особистих переконань і не піддаватися маніпулювання з боку інших людей. Потрібно виховувати силу характеру.
Звичайно, не завжди вдається зберегти почуття особистої гідності. Це можна спостерігати на прикладах війн, репресій та інших неординарних ситуаціях. Але не всі люди втрачають свій внутрішній стрижень навіть у найгірші часи. І можна спостерігати таких героїв як в історії, так і в сучасному світі. Адже вони звалюють на себе весь вантаж гідності. Так, саме вантаж. Тому що в історії є випадки і з летальним результатом людей, які відстоювали свою життєву позицію, не підкоряючись атакам з боку агресорів. Вони є прикладом для наслідування.
Важкі життєві ситуації мають місце в житті кожної людини. Зламатися, плисти за течією або з гордістю вийти зі сформованого обставини – вибір самої людини. Він буде непростий, але в моменти невпевненості необхідно подумати про те, що внутрішній стрижень і почуття особистої гідності не зможуть зламати тимчасові проблеми. Адже їх можна вирішити, нехай і шляхом величезних зусиль, зате характер і духовна сила тільки від цього зміцніють.
Всім потрібно намагатися жити гідно. Виховувати в собі свого героя.
Ой яке ж красиве дзеркальце
Осінь
Мені дуже подобається осінь. Ця пора року дуже гарна, та хоч літо вже закінчилося, дуже тепла.
Осінню дерева починають жовтіти, а під кінець, втрачати листя зовсім. Може хтось скаже, що ця пора року занудна, то я не погоджуся. Чому? Може літо й веселіше, але осінь така спокійна, мелодична. Люди чують останні пісні птахів, а потім можна подивитися на гарні ключі в небі, за таким планом птахи відлітають у вирій. Вже стане не так спекотно як літом. Осінь - це щось середнє між цією порою року, та зимою. Також осінь вважається найбільш поєтичною порою.
Я з цим згодна/згоден. Осінь дуже цікава, жовто-гаряча пора року.
нецікаво, жалібно, зранку, коротко,суворо.