зачем мальчику нужно было найти цветок щастья??
зачем он был ему нужен??
кто встретился ему на пути когда он плыл по ставу??
чего не хватоло мальчику???
що це було??сон или всё правда???
когда мальчик вырос кто ему рассказал всё правду о цветах??
узнал ли мальчик от мама всю правду о цветке??
где рос цветок щастья??
что читала мама перед сном сыну??
мог бы мальчик быть счастлив и без цветка щастья??
Ответ:Проема Мойсей вчить не здаватись і йти до своєї цілі,як головний герой твору водив людей 40 років по пустелі у пошуках кращого життя,а коли зневірився був покараний.Завжди треба вірити в свої сили,в свої намагання і ніколи не здаватись
В житті стаються такі неприятелі як Датан і Авірон що хотіли зчинити бунт та закидати камінням доброго Мойсея але невдовзі вони прийшли до землі обітованної де переконались у його хороших намірах але вже було пізно,Бог покарав Мойсея за те що перестав вірити в свої сили ,але я сподіваюся що люди винесуть мораль з цієї поеми і зрозуміють що здаватися ніколи не можна!
Объяснение:
Сюжет твору побудований на реальних фактах з історії родини Тобілевичів. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження й тривалий час клопотався про це в різних інстанціях, витративши багато сил, коштів і часу. Коли ж мета була майже досягнута, якийсь канцелярист догледів, що в старих документах прізвище писалося Тобилевич, а в нових — Тобелевич. На цій підставі батькові було відмовлено у визнанні дворянського походження.
1.Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старiй матросцi, що була колись
голубою, а тепер стала сiра, та ще в дядьковiй Кириловiй дiжурцi. Тiй
дiжурцi, як казав дядько, було "сто лiт", i не рвалася вона лише тому, що
зашкарубла вiд давньо? мазути. Не брали ?? нi дощi, нi снiг, анi сонце.
Пахла дiжурка паровозом. Уночi вона нахолоняла, а вдень аж димувала на
сонцi, пахла ще дужче i пекла плечi та спину.
Климко жив удвох з дядьком Кирилом, вiдколи осиротiв. Жили вони в
залiзничному барацi при самiсiньких колiях. I коли мимо гуркотiв важкий
ешелон, барак теж нiби зривався з мiсця: двигтiли стiни, дрижала пiдлога,
бряжчали шиби у вiкнах, а барак мчав i мчав. Потiм, коли ешелон даленiв,
гуркочучи тихiше й тихiше, барак знову зупинявся i стояв, як i ранiш, i
пiд вiкнами в нього знову цвiрiнчали горобцi.
2.К лимко й не боявся ночей, тому що барак майже нiколи не спав увесь. У
ньому жило багато людей, всi вони працювали на станцi?, ходили на роботу i поверталися з не? хто коли, отож у барацi хтось та не спав. До того ж
стояв барак у такому веселому мiсцi, що його з усiх бокiв осяювали вогнi -
зi станцi?, з вагоноремонтних майстерень та вiд шахти, - i вiн плив щоночi
в тих вогнях, наче корабель у срiблястому морi.
Дякую,будь ласка,доброго ранку,до побачення,смачного,вибачте,дозвольте мені.
